«На схід треба їхати і говорити з людьми»

Кілька днів тому лауреат Шевченківської премії вокальна формація «Піккардійська терція» повернулася з гастролей сходом і півднем України. Тур охоплював вісім міст — виступи відбулися у Полтаві, Сумах, Луганську, Донецьку, Запоріжжі, Дніпропетровську, Кривому Розі та Миколаєві. В останній момент скасували концерт у Маріуполі, бо організатори зовсім не гарантували безпеки. Але гурт обов’язково до Маріуполя поїде — трохи згодом, у липні чи серпні.

Про перебіг поїздки, програму виступів, аншлаги та настрої публіки, а також інформаційну політику деяких телеканалів та довіру між сходом і заходом України — у розмові «Дня» з художнім керівником піккардійців.

— Наш тур було заплановано ще минулого року, — розповів Володимир ЯКИМЕЦЬ. — Торік у березні ми мали три концерти у Харкові, Донецьку та Луганську. І ще тоді організатори казали, що концерти треба повторювати, бо публіка добре на них приходила (тоді йшлося про новий тур, розширений). Ніхто не міг передбачити, що така ситуація буде в країні, як зараз... Ми готові були їхати, але все ж таки були перестороги в плані безпеки. Напевно, спрацювала супервідповідальність — знали, що на нас чекає публіка. Тим паче що ми — із заходу України...

Там чимало людей зашорених, інформаційно залежних. Ми їхали без політичних гасел, не підтримували жодного з кандидатів на посаду президента... Їхали співати — ото і все! Навіть не закликали на концертах до єдиної України — кожен хай сам собі вирішує, в якій країні жити. Зрештою, той, хто хоче в Росію до Путіна, точно до нас на концерти не піде.

— Чи готували ви, з урахуванням ситуації, якусь спеціальну програму?

— Наші концерти мали назву «Краще», і складалися з 28 пісень. Цього разу взяли до виконання більше, ніж зазвичай, фольклору, згадали «Туман яром» — одну з наших перших пісень. Жоден концерт не обійшовся без «Пливе кача», і зал завжди слухав цю пісню пам’яті Небесної Сотні стоячи... Ми не робили програму розважальною, але постаралися сформувати її так, щоби хоч трохи відволікти увагу людей від негативних новин. Погодься, по деяких українських каналах того негативу явно забагато. Не можна так! Бо, на мою думку, через суцільний інформаційний негатив люди стають агресивними і цинічними, а українці ніколи такими не були! Тому якусь надію, якийсь позитив, якесь світло в кінці тунелю мусили дати. І ми це давали. У Донецьку і Луганську до нас підходили люди й дякували за те, що ми не побоялися приїхати, казали: «Нам тут це дуже важливо». До речі, жодних провокативних моментів під час концертів не було! Може, через те, що на концерти йшли люди, добре обізнані з нашою творчістю, які знають наше ставлення до України і, головне, підтримують це.

— Які твої особисті враження від поїздки? Щоби ти сказав про Україну сьогодні — яка вона є?

— У загальній своїй кількості — так, єдина! Інша справа, що на сході є люди, які проти створення ДНР, ЛНР. Та й узагалі не хочуть чути про Росію. Але, на жаль, вони не бачать реальних кроків їм назустріч. Скажу про нас. Ми — прості музиканти із заходу, і ми поїхали на схід і південь, щоби зробити свою справу. Та чому тільки ми? Я не кажу, що туди мають їхати перші особи держави... Там війна, хай не оголошена. То чому не їдуть туди, припустимо, лідери партій, котрі кожного дня так багато говорять у теле— і радіоефірах? Чому не їдуть бізнесмени, керівники фірм, директори заводів? Де громадські організації, представники російськомовних общин інших регіонів? Мають відбуватися такі зустрічі! Обов’язково! І щоби на таких зустрічах простим людям пояснювали, що насправді відбувається! Мене самого часом, коли переключаю новини на різних каналах, охоплює жах, від того, що на сході відбувається... Ми приїхали, припустимо, у Луганськ, а там нормальне, мирне життя. Та й люди нам говорили, що всі події відбуваються не в місті, в області... Зараз, під час АТО, звісно, ситуація інша... І ще хочу сказати про таке. Коли ми виступали, жоден із центральних каналів не був присутній. Хай би приїхали, поговорили з людьми... «Піккардійській терції» піару не треба! Треба позитиву! Звертаюся до новинарів: бодай чергуйте негативні сюжети з позитивними. Тобто працюйте, як мовиться, попри те! Бо на сході — не всі сепаратисти! Там живі люди, які все це переживають. Ми навіть почули інформацію від молодих, мислячих людей, котрі цілими днями «сидять» в Інтернеті, що проти народу на сході воюють німці і американці. Звідки таке береться? Російських каналів начебто вже і не бачать, а українським не довіряють. От і виходить якесь хибне коло. Тому я і говорю: на схід треба їхати і говорити з людьми. І не обов’язково про політику! На людські теми. Після таких розмов точно почнуть довіряти одне одному. І чи це не найголовніше? Я завжди говорю: «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони до тебе ставилися». Золоте правило!

P.S. Варто зазначити, що В.Якимець був дуже стриманий у розмові щодо вражень від поїздки. Можливо, втомився, можливо, має багато міркувань після гастролей і зараз їх осягає-осмислює. Тому, на мою думку, варто подати кілька його записів з «Фейсбук», власне, під час турне:

— Я в Луганськ закохався сьогодні другий раз)))

   — Як я міг про це забути! До нас на концерт у Суми приїхали прихильники з Конотопа, вони заздалегідь замовили автобус, щоб потрапити на наш концерт! Для будь-якого артиста це найкращий вияв визнання і подяки за творчість!!! ЩИРО ДЯКУЄМО ВАМ!!!

— Якщо на моє запитання, що таке Хортиця, хтось скаже, що це горілка... Не дивіться, що я закінчив музбурсу, дам під дих так, що мало не здасться, бо це Запоріжжя       — край людей з відкритими і щирими серцями, добрими та приємними думками та з нездоланним і волелюбним козацьким духом!!!

— Сьогодні ми отримали ще одного щирого і вірного Друга, соромно, що за 22 роки ми тільки сьогодні очно познайомилися з Кривим Рогом, але це знайомство назавжди залишить найкращі враження про одне з надзвичайних міст України. Що ж, свій борг тепер будемо відробляти частими концертами для криворіжан))) Хай щастить Тобі, Кривий Ріг!!!)))))

— Дніпро, старий, добрий Друже, як ми за Тобою скучили, це була справжня, невимушена зустріч з людьми, які розуміють тебе з півслова, чиї серця б’ються з твоїм в одному ритмі і підхоплюють спів з першої ноти))) Опишу по-галицьки, уявіть собі, що ви на забаві, де зустріли дуже файних колєг, яких ви давно не бачили і починаєте разом з ними співати пісень... Ось це і є концерт у Дніпропетровську!!!)))))

— Миколаїв поставив жирну крапку в нашому турі. Я навіть не сподівався на таке сприйняття! Трирічна дитина гукає «Слава Україні!», люди співають усі пісні, багато української мови, організатори кажуть, що таких аншлагів не було давно!!! На таких концертах переживаєш другу музичну молодість, хочеться творити і творити!!! Ще раз переконуюсь —  таких людей НЕ ПЕРЕМОГТИ!!! Щиро вклоняюся Миколаєву і його мешканцям!!! До речі, вже тривають перемовини про більший тур по сходу і півдню у грудні, і це заслуга всіх людей, які приходили до нас на спілкування, а ми для них зробимо все, що можем. СЛАВА УКРАЇНІ!!!