Новий читач і розширення смислів

Другий міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», що проходив 4—7 жовтня в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал», наочно показав майбутнє паперової книжки, окреслив її долю та можливі шляхи розвитку в цифрову епоху. Очевидно, що вона не зникне, але, щоб бути цікавою та затребуваною, вона має трансформуватися, змістити акценти та бути сучасною. А ще якісною — в усьому. Фестиваль продемонстрував — попит на паперову книжку є, і він великий, але за умови, що книжка — це більше, ніж книжка: це синтез різних видів мистецтва, це цікавий підхід до читача.

Як розповіла куратор «Книжкового арсеналу» Ольга ЖУК, цього року організатори фестивалю спробували розширити контексти, в яких сьогодні перебуває книжка, показати тісний взаємозв’язок між різними видами мистецтва і книгою. І це їм вдалося.

«В лівому крилі «Мистецького Арсеналу» можна було придбати книжку як предмет, як готовий продукт, а в правому — пізнати книжку як процес: зрозуміти, з чого вона складається, усвідомити шлях, який проходить книжка, — це ілюстрації, шрифти, друк...» — розповідає Юлія ПОЛІЩУК, художниця, чиї роботи були представлені у візуальній частині фестивалю.

Тут же можна було поспілкуватися з художниками, відвідати майстер-класи з каліграфії, спробувати свої сили у друкарстві, тобто перевтілитися з читача у видавця.

Прикметно, що цього року в рамках «Книжкового арсеналу» відбувся перший міжнародний конкурс «Найкраща якість та оформлення книги». Журі конкурсу оцінювало книжки за такими критеріями, як якість поліграфії та друку, дизайн, гармонійне та професійне поєднання паперу, ілюстрації тощо. Гран-прі отримала книга «Хотинська битва 1621. Битва за центральну Європу» Петра Саса, Генуте Кіркене, що побачила світ у видавництві «Балтія Друк». Друге місце посіла книжка «Видавництва Старого Лева» «Казки дідуся Гурама» Гурама Петріашвілі, третє — «Катерина Білокур. Мистецтво народне, наївне, високе?» видавництва «Родовід».

ВИСОКИЙ ФОРМАТ

Як і минулого року, цьогоріч відвідувачі фестивалю могли обрати для себе події на будь-який смак. Зокрема, українських читачів зацікавила можливість послухати зірку австрійської інтелектуальної літератури Йозефа Вінклера — нове ім’я для України. На «Книжковому арсеналі» видавництво «Критика» представило український переклад його книжки «Вивезена». В основі повісті — реальна історія українки Нєточки Ілляшенко, яка пережила колективізацію, Голодомор, депортацію і залишилася жити в бідному австрійському селі. Зустріч із італійським письменником Алессандро Барікко — почесним гостем фестивалю — також була досить багатолюдною. Втім, іноземні гості хоча й викликали цікавість у відвідувачів, та жодним чином не позначилися на українських презентаціях, які відбувалися в той самий час і були не менш багатолюдними. Численну публіку зібрала презентація українського перекладу «Цинамонових крамниць» та «Санаторію Під Клепсидрою» Бруно Шульца. Переклав книжку Юрій Андрухович, а видав Іван Малкович. Своєрідний фурор на «Книжковому арсеналі» викликав перший український графічний роман-блокбастер про пригоди козаків-характерників «Даогопак» видавництва «Небесний Ключ». Придумав сюжет Максим Прасолов, а намалював Олексій Чебикін.

«Величезний інтерес у публіки викликав приїзд філософа Оскара Бреніф’є, ілюстратора Лінди Бондестам, литовської художниці та письменниці Сігуте Ах, арт-терапевта та письменниці Єлени Макарової. Фестиваль показав, що люди відходять від практики звичайної покупки — відбувається популяризація книжки, книговидання, читання. Формується розуміння, чому книжка важлива, чому вона дорога, чому люди займаються її виданням. Сьогодні українці цікавляться якісно виданою книжкою, хорошою поліграфією, якісною ілюстрацією. Хотілося підсилити та розширити цей інтерес, адже цей фестиваль — більш високий формат, перехід на якісно новий інтелектуальний і культурний рівень усього заходу», — пояснила «Дню» куратор дитячої програми «Книжкового арсеналу» Юлія КОЗЛОВЕЦЬ.

ПОЖИВНИЙ «КНИЖКОВИЙ ОБІД»

Цього року організатори фестивалю спробували ближче познайомити читачів із книжками, дати їм змогу зануритись у книжковий світ, розширити межі розуміння — чим є книжка насправді, якою вона може бути, яка її роль та функції. Очевидно, що інформаційна функція паперової книжки відходить на другий план — і це в певній мірі розширює мистецькі можливості книжки, дає простір для експерименту.

Зокрема, про потребу людей у «книжках, що є чимось більшим, ніж просто книжки», показав спеціальний проект фестивалю «Книжковий обід», представлений художницями Алевтиною Кахідзе та Катериною Свіргуненко. Це своєрідна виставка арт-буків, «сервірована» під обідній стіл, на якому у якості «поживних страв» представлені авторські книжки художників. Це суто мистецький проект, що дає простір для інтерпретацій та алюзій.

«Ідея дуже проста, — пояснює Алевтина КАХІДЗЕ, — насититися книжками». І хоча цей проект передбачає певну готовність аудиторії до сприйняття таких книжок, певний досвід, він користувався неабияким інтересом із боку відвідувачів.

«Арт-буком може бути будь-що, навіть скульптура. Це широкий формат, який неможливо чітко окреслити. Це художній жест. Це більше, ніж просто книга, — це візуальний ряд, це підтексти. Зараз я можу констатувати, що сьогодні українська книжкова аудиторія вже підготовлена для таких книжок, вона є, і вона дуже велика», — пояснює «Дню» Катерина СВІРГУНЕНКО.

Щодо самого формату проекту та його назви, то тут художниці радять фантазувати. «Книжковий обід» тому, що це несподівано для книжки — бути «з’їденою». Я думаю, це доречно, особливо якщо брати до уваги різноманітність форм виявлення ілюстрації та літератури», — підсумувала Катерина.

До речі, на фестивалі був і кулінарний куточок, де всі бажаючі могли спочатку створити, а потім з’їсти книжку в прямому сенсі слова. Чому б ні?

ПОПИТ НА ЯКІСНУ ПУБЛІЦИСТИКУ

Протягом усіх днів фестивалю стенд газети «День» був у центрі читацької уваги — якісна публіцистика виявилася вкрай затребуваною. Книжки з нової серії «Дня» «Бронебійна публіцистика» користувалися неабияким попитом — як серед молодої аудиторії, так і серед читачів із досвідом. Вже на третій день фестивалю повністю розкупили публіцистику Євгена Маланюка та Івана Лисяка-Рудницького, чиї твори сьогодні важко знайти — їх або не видавали, або видавали дуже давно. «Ви друкуєте чудові твори чудових авторів. Я сам усе це читав, а ваші книжки купив у подарунок доньці», — розповів нам покупець пан Андрій. Цікавила читачів і книжка «Сила м’якого знака», і «Україна Incognita», яка цього року відзначила 10 років із дня першого виходу.

Наталія СТОЛЯРЕНКО, науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем у складі Кібернетичного центру:

— Багатьох авторів, представлених у новій серії «Дня» «Бронебійна публіцистика», я, звичайно, знаю і читала. Проте знаю переважно їхні художні твори і майже не знайома з публіцистикою. Мене відразу привабила публіцистика Івана Франка, чиї вірші та прозу я дуже люблю, хотілося би почитати публіцистику Миколи Костомарова та Івана Багряного.

Я відчуваю та розумію, що маю купити і прочитати все, і згодом я так і зроблю. На мою думку, ця серія дуже цікава, бо спонукає активно мислити. Твори такого напрямку дають можливість побачити письменників-мислителів, вступити з ними у діалог. Це нагода задуматися, куди ми йдемо, який наш шлях у майбутньому, чого прагнемо, а головне — це дає розуміння, наскільки важливо бути активними

Оксана ЯЦЕНКО, фінансист:

— Я купила книжку «Україна Incognita». Мене приваблюють книжки з «Бібліотеки «Дня», тому що вони не поверхневі, а містять цікаві, змістовні, глибокі дослідження. Хотілося б відкрити для себе щось нове, побачити різні погляди на історію. Я думаю, це природно, коли людина знає історію своєї держави і прагне знати ще більше, ще глибше.

Яна ПЕРЕПЕЛИЦЯ, бухгалтер:

— Я цікавлюся українською публіцистикою, адже вважаю, що спочатку потрібно пізнати своє, дізнатися більше про себе, а без якісної публіцистики та історичних нарисів це важко зробити. Зокрема, мене цікавить творчість Івана Лисяка-Рудницького. Його публіцистику я вже давно шукала і нарешті знайшла на стенді «Дня». Його твори і твори інших видатних попередників знайти насправді дуже складно, тому така серія, як «Бронебійна публіцистика», дуже цінна саме тому, що такі речі є сьогодні рідкісними. Крім того, тішить формат книжок — зручний, практичний.

Тетяна ЧАЙКА, дитяча письменниця, поет:

— Книжки з серії «Бронебійна публіцистика» зацікавили мене в першу чергу своїм змістовним наповненням. У них я сподіваюся знайти щось невідоме мені, нове, якісь цікаві подробиці та особисті відкриття. Та й загалом мені подобається формат серії — це зручні книжки, які завжди можна взяти з собою. Після прочитання я планую віддати їх друзям, щоби вони теж прочитали і ми мали змогу обговорити отриману інформацію.