Олег Скрипка: "Мені подобається нова реальність"

- Сьогодні навіть від зовсім молодих людей можна почути нарікання, мовляв, раніше все було кращим. Тебе також мучить ностальгія за минулим?

- Це міщанське ставлення до життя. Мені подобається нова реальність.

- Ну і як ти себе в ній почуваєш?

- Моя ситуація все-таки нестандартна: я поїхав і три роки мешкав у Франції. Це було як подорож у машині часу, ми там будемо років за двадцять... Але, звичайно, як і інші, тут сьогодні я почуваюся, як космонавт у стані невагомості, - земля йде з-під ніг.

- І все-таки та "втеча в Париж" досі мені особисто незрозуміла. Адже у вас у Києві був справжній успіх. Я ще навчалась у школі, а "ВВ" вже були культовою групою.

- Успіх успіхом, але вечорами ми грали музику, а вранці я їхав трамваєм працювати на заводі. До сприйняття феномена "ВВ" публіка була все-таки не готова. Подія стає культурною тоді, коли в цьому вдається переконати значну частину соціуму. Сьогодні я можу займатися тільки музикою, зніматися у кліпах і більше ні про що не думати. Я всього декілька місяців так живу. Пощастило нарешті. Сучасному світу важливо запропонувати якісний продукт. Або ти стаєш професіоналом, або йдеш працювати на бензоколонку. Я вирішив бути дорослою людиною.

- Сьогодні в Палаці спорту ваш спільний концерт з "Мумієм Троллем". Що ти відчуваєш, виходячи на сцену?

- Це дивний стан. Це важко передати словами. Це щось схоже на пірнання в морі або секс...

- Ти маєш уявлення про свою публіку? Хто слухає "ВВ"?

- Абсолютно всі люди, котрі дивляться ТБ.

- Чи приємно відчувати себе зіркою?

- Визнання, звичайно, радує. Адже твої творчі ідеї знаходять свого споживача, відбувається енергетичний обмін.

- Слава не заважає жити?

- Доводиться надівати темні окуляри, ховатися, шифруватися, відділятися від соціуму. Мене починає це захльостувати. Адже я зі скромного середовища вбогих інтелігентів.

- Однак готовий стати суспільним символом?

- Це закономірний процес. Озираючись назад, розумію, що, так, логіка в цьому є.

- Повернімося до культури. Тобі подобається ситуація в сучасному мистецтві?

- Нині час збирати каміння. У музиці та кіно неймовірно зросла роль технології і з'явилася можливість весь накопичений за останнє тридцятиріччя потенціал реалізувати.

- Як ти ставишся до клубної культури?

- Київська відрізняється від московської. Але і та, і друга - похідні західної культури. Техно + наркотики - ось формула сучасного стилю проведення часу.

- Усе це дуже нагадує повернення до психоделії. Три десятиріччя тому думали, що психоделічна революція врятує світ.

- У людях незламна надія на те, що ось з'явиться хтось або щось і врятує їх. По суті, це інфантилізм. Психоделики, безумовно, трансформують світ, але думати, що він радикально зміниться, наївно. У Голландії всі курять марихуану, у Франції вживають кокаїн, у нас алкогольне мислення...

- А тобі самому що симпатичніше?

- Тверезий спосіб життя.

- Через три роки настане кінець тисячоліття...

- Я це слабо відчуваю. Хоча, напевно, і це наслідок інфантильного ставлення до життя. Я хоч і містик, але дуже боюся смерті. І думаю, що в Бога немає почуття гумору. Іноді здається, що чим нам гірше, тим краще для нього.