Побачити та почути Україну

Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика представляє цикл концертів, у якому звучатимуть композиції, з якими музиканти виступатимуть у Сполучених Штатах Америки вже на початку 2023-го. Як розповіли «Дню» у Львівській філармонії, у планах колективу, зокрема, – виступи у Carnegie Hall у Нью-Йорку, також у Чикаго та  Маямі.

26 серпня у Концертному залі імені Станіслава Людкевича пройде перша подія, яка об’єднає твори Людвіга ван Бетховена і Йоганнеса Брамса. Концерт «Бетховен. Брамс» відбудеться під керівництвом головного диригента Теодора Кухара та за участю солістки – відомої піаністки Оксани Рапіти.

«У виконанні оркестру та Оксани Рапіти прозвучать твори, у яких переплетуться відвага та сміливість, біль втрати та глибока пошана, кохання та віра! Хоч композиції, які звучатимуть 26 серпня, написані понад 200 років тому, музичні картини та почуття, зафіксовані у партитурах Бетховена і Брамса, і до сьогодні резонують, торкають та дають поштовх до роздумів», – анонсують подію організатори.

У програмі концерту – сповнена драми та емоцій «Трагічна увертюра» Брамса, Сьома симфонія Бетховена, яка є одним із найпопулярніших творчих опусів віденського класика, а також Фортепіанний концерт №1 Брамса, у якому композитор зафіксував свої ніжні почуття до Клари Шуман (дружини відомого композитора-романтика Роберта Шумана).

Довідково:

«Трагічна увертюра» Йоганнеса Брамса (1833 – 1897) завжди справляє на слухача сильне емоційне враження. Хоч у композиції нема театральної афектації чи пафосу, властивих творчим опусам цього часу, у цій увертюрі присутні моменти справжньої драми, а сам твір передвіщає одне з найглибших одкровень у музиці Брамса – фінал його Четвертої симфонії. Одне з перших виконань «Трагічної увертюри» відбулось спільно з «Академічною фестивальною увертюрою» Брамса. Ці свої два опуси композитор описав так: «Одна – сміється, а інша – плаче».

Людвіг ван Бетховен (1770 – 1827) диригував прем’єрою своєї Симфонії №7 у грудні 1813 року у Відні під час благодійного концерту для солдатів, поранених у битві біля Ганау в період наполеонівських війн. Згодом Ріхард Вагнер назве її «апофеозом танцю», адже ця симфонія випромінює неабияку життєствердність та енергію. Знаменита друга частина твору – своєрідний похоронний марш за полеглими, сповнений скорботи, вдячності та надії. На прем’єрі симфонії, на вимогу слухачів, цю частину виконали двічі – настільки символічною та проникливою була музика. Симфонія №7 є однією із найпопулярніших композицій Бетховена.

«Ніжний портрет Клари Шуман» – саме так називав другу частину свого Концерту для фортепіано з оркестром №1 Йоганнес Брамс. Це романтичне почуття композитор проніс до Клари крізь все своє життя. Відомо також, що їхні почуття були взаємними, однак Клара залишалась вірною своєму чоловікові – Роберту Шуману і після його смерті… Концерт для фортепіано з оркестром №1 Брамс писав із властивою йому ретельністю, тривалий час переписуючи окремі фрагменти. Твір був завершений у 1858 році. На прем’єрі в Ганновері солював сам автор.

Детальна інформація про концерт «Бетховен. Брамс» та квитки за посиланням –  https://philharmonia.lviv.ua/event/beethoven-brahms-2/

Тетяна КОЗИРЄВА, «День»
Фото Анастасії ІВАНОВОЇ, Данила БЕДРІЯ та Олександра ЛІПКА