Поет — убивче ремесло?

Вони були приурочені до 60-ліття Олега Лишеги. Ці зустрічі порушували прийняті канони проведення подібних вечорів, які, в основному, зводились до діалогу між слухачами та гостем.

Стилю поета притаманні тонкий психологізм, він тяжіє до східної філософії та естетики, перекладає з англійської мови. Свою п’ятигодинну розмову з читачами Олег Лишега присвятив авторському трактуванню двох улюблених поетів: Богдана-Ігоря Антонича та Грицька Чубая.

— Я — не хто інший, як сам Богдан-Ігор Антонич, але не той Антонич, котрий носив метелика на білій сорочці, який, можливо, і приніс йому успіх та визнання, а сей, теперішній Антонич, — так таємничо розпочав виступ ювіляр. — Хоча в мене вигляд зовсім не академічний: немає метелика та білої сорочки, ношу светр, маю бороду і, мабуть, не маю й десятої частини інтелекту справжнього Антонича... Я не вважаю себе самозванцем, бо відчуваю дух поезії Антонича, яка мені дуже близька... Поезія має свій час, і він не минає так просто, як у житті, а кущиться, як розкішний трояндовий кущ. Для мене поезія Антонича є значно старшою по драматургії висловлювання за поезію Грицька Чубая, котрий ввібрав в себе саме передвоєнне сільське життя, пережив Другу світову війну. Його поезія — це піт і кров, з глибокими проваллями і чорною водою між рядками, вона не має ясності, притаманної поезії Антонича. Тим не менш, поезія Грицька Чубая — це справжня поезія, материк якої крутиться не в слові, а біля слів!

На думку Олега Лишеги, кожен поет є мірилом своєї епохи, котру він представляє словом. Антонич лишився поетом епохи ідеального світу цивілізованої Європи. Він писав автентичною, не лемківською, а так би мовити процідженою мовою, яка надавала йому певного шарму, тому його поезія для Лишеги значно ближча, зрозуміліша за поезію Грицька Чубая — поета-естета, котрого ювіляр поставив у літературний ряд поряд з Плужником та раннім Тичиною.

— Слово — страшна отрута, яку треба вживати строго за рецептом, бо інакше поет наражається на вбивче ремесло, — каже Лишега. — Останнім часом я пишу рідко. Більше займаюся перекладацькою роботою...