Поганий фільм, посередній мультик. Дуже ідіотичне кіно
В кінобізнесі існує окрема галузь, до якої, зокрема, відноситься новий витвір під назвою «Епічне кіно». Згідно з цією технологією, стрічки роблять так: беруть хіти та блокбастери останнього сезону, позичають звідти сюжети і героїв, звалюють все це в одну купу, перемішують, приправлюють тупими жартами, блювотинням, фекаліями, сечею та іншою гидотою і вивалюють всю суміш на голову глядачеві. Особливо плідно працюють на цій кухні двійко ділків, котрих звати Джейсон Фрайдберг та Аарон Зельцер. Кожного року вони ліплять за тою рецептурою «Дуже страшне кіно», вже три чи чотири серії випустили, але їм все мало. Тепер ось на епос перейшли.
Починається ця маячня як «Код Да Вінчі». Потім плавно переходить у «Шоколадну фабрику Віллі Вонка». Потім все звалюється в якусь вичавку з «Хронік Нарнії». Є там також трохи «Піратів Карибського моря», «Бората!», «Змій у літаку» і ще чогось — все й пригадувати не хочеться. А, і ще несподівано досить багато вставок у стилі телевізійних шоу.
Все ж таки писати рецензії на такі… продукти — дуже невдячна справа. Кіно таки настільки безпросвітне, безнадійне і навіть якось нахабно ідіотичне, що мимволі, просто через інстинкт самозбереження, хочеться відшукати в ньому бодай крихту якогось сенсу, ба навіть притягнути його за вуха. Останнє — то вже від відчаю (втратив годину свого неповторного життя), якому піддаватися не треба. Тож не піддамося, ось воно: насправді фільми, подібні «Дуже страшному» або «Дуже епічному кіно» — це свого роду зворотній бік кінематографічного маскульту, того самого крупнобюджетного виробництва. Такі фільми, звичайно, не спрацьовують і не можуть спрацювати як пародії, бо для того потрібний бодай проблиск таланту чи відчуття гумору. Але своєю схожістю, своїм копіюванням прокатних новинок вся ця нісенітниця відкидає свій несмачний відблиск на об’єкт кепкування. Таки фільми наче свідчать — так, ви дивитесь дурне кіно, зняте дурними режисерами, але, насправді, і те, «велике» кіно — не менше напхане дурницями й дурістю. А у випадку з «Епічним» додатковим предметом знущань стає ще й телебачення. Тобто маємо нездарну криву копію Голівуду і телеефіру — але чи настільки вже гарним та розумним є оригінал?
НЕСКІНЧЕННА ЧЕРЕПАША ІСТОРІЯ
Ніколи не дивився жодної з серій «Черепашок-ніндзя». Аж тут раптом довелося. Ну якось так склалося. Зорі так стали, карта лягла. Судячи з усього, кожна серія схожа на всі інші. Хіба що комп’ютери, на яких це малювали, щоразу потужніші. Але то вже так, технологія.
Отже, нова серія — про скрутні черепаші часи. На волю вирвалися пекельні сили зла у вигляді живих кам’яних статуй та якихось здоровенних звірюк. Натомість велика четвірка, Рафаель—Донателло- Мікеланджело—Леонардо, пересварилася, і не може приймати участь у протиборстві зі злом, допоки не поновиться єдність. Принаймні так сказав Учитель, мудрий пацюк… Ні, без сміху це переказувати неможливо.
Взагалі, «Черепашки-ніндзя» завжди були розвагою, як то казали в радянські часи, «для найменших». Не те що б для зовсім найменших, але вже і не для тінейджерів точно. Одним словом, для молодших класів. З огляду на це в новій серії все нормально. Черепахи стрибають, літають і вимахують залізяками. Їхні вороги, щоправда, теж літають і стрибають, але черепахи все одно вправніші. Вся картинка витримана у типовому стилі коміксів про Нью- Йорк — багато сутінок, тіней, темряви, пари, вузьких провулків, сміття, електричних вогнів тощо, і жодного промінчика сонця. Хоча наприкінці денне світило таки з’являється — після чергової остаточної перемоги зеленоголових хлопців у панцирах. Намальований фільм також старанно — комп’ютери таки дійсно стають все потужнішими; відчувається вплив японських мультиків-аніме. Серед тих, хто озвучував, є навіть одна зірка — Лоуренс Фішборн. Щоправда, свого обличчя він у стрічці таки не має — обмежився роллю закадрового оповідача.
Чи можна рекомендувати стрічку для сімейного перегляду? Мабуть, так. Якщо не буде розумної альтернативи. Але, якщо раптом в іншому кінотеатрі чи сусідньому залі йтимуть черговий «Шрек», або «Підводна (лісова чи ще там яка) братва», то краще, мабуть, податися туди. Принаймні смішніше буде точно.
