Правда про «Білу дачу»

Днями українські ЗМІ слідом за англійською газетою The Independent опублікували інформацію про те, що провідні британські драматурги й актори, зокрема Том Стоппард, Майкл Фрейн і Кеннет Брана розпочали «кампанію з порятунку особняка Антона Павловича Чехова в Ялті». The Independent нагадала читачам, що саме в цьому будинку знаменитий письменник написав деякі з найвідоміших своїх творів, зокрема «Три сестри» та «Вишневий сад», а також газета повідомила, що будинок письменника слід рятувати від руйнування... Але ж нещодавно, у вересні, учасники І Міжнародного фестивалю «Театр. Чехов. Ялта» стали першими відвідувачами відреставрованої «Білої дачі». Екскурсію провела директор Чеховського музею Алла Головачова, яка сказала: «109 років тому, 9 вересня 1899 року, Антон Павлович Чехов відсвяткував новосілля на «Білій дачі». Відтоді цей будинок став місцем паломництва творчої еліти, а також однією з визначних пам’яток, найбільш відвідуваних туристами Ялти. Сьогодні в нас свято — День «Чеховського новосілля»: урочисте відкриття Будинку-музею письменника після поточного ремонту (замінили дах, відремонтовані перший і другий поверхи та мезонін). На поточний ремонт Чеховського будинку було витрачено близько 800 тис. грн. Кошти надали меценати, зокрема російський бізнесмен Олександр Лебедєв, якому ми дуже вдячні за допомогу»... І раптом публікація в авторитетному виданні The Independent з повідомленням, що поки Україна та Росія сперечаються, хто має утримувати музей, «Біла дача» руйнується й кричить «SOS», благаючи про допомогу... «День» вирішив дізнатися, що ж насправді відбувається в Ялті?

— Минулого року Будинок-музей у Ялті відвідала туристична група з Великої Британії. У її складі була й дослідниця творчості письменника Розамунд Бартлет. Незабаром вона відкрила сайт в інтернеті, опублікувавши там звернення надати допомогу для ремонту Будинку-музею А. П. Чехова, — розказав «Дню» міністр культури та мистецтв Криму Олександр Єрмачков. — Цього року, 23 вересня, «Білу дачу» відвідали англійські драматурги Майкл Фрейн і Том Стоппарт, а 13 листопада з їхньої ініціативи в Пушкінському будинку Лондона була відкрита добродійна кампанія з надання матеріальної допомоги на розвиток Чеховського будинку-музею.

Нещодавно у Верховній Раді Криму відбулася нарада під керівництвом заступників голови ВР Сергія Цекова та Михайла Бахарєва, за участю працівників Міністерства та діячів культури Криму й були заплановані заходи з реставрації «Білої дачі».

На жаль, в інформації, поширеній The Independent, зазначають у Криму, є ціла низка натяжок і недостовірної інформації. Зокрема те, що «будівля опинилася під загрозою обвалення через тертя між російською й українською владою». Це явне перебільшення. «З переходом Криму до складу України після розвалу Радянського Союзу 1991 р., — зазначається в статті The Independent (невже у Великій Британії не знають, що ця подія сталася 1954 року, а не «після розпаду СРСР»?) — особняк прийшов у занепад, оскільки Росія припинила виділяти кошти на підтримку будівлі в належному стані; а місцеве кримське керівництво стверджує, «що не зобов’язане виділяти кошти, бо Чехов був росіянином, а не українцем». По-перше, ніхто з «кримського керівництва» нічого подібного не заявляв, навпаки, депутати Верховної Ради Криму, Ялтинської міськради, члени Ради міністрів завжди відстоювали необхідність реставрації «Білої дачі» й, в міру можливості, виділяли для цього кошти. По-друге, й до 1991 р. Музей Чехова в Ялті підпорядковувався Міністерству культури України й фінансувався, як і інші музеї, з бюджету УРСР, а не РСФСР. Хоча й Міністерство культури Російської Федерації ніколи не почувалося чужим Будинку-музею А. П. Чехова й регулярно проводило в Ялті свої заходи. У 1991 році ситуація в цьому плані не змінилася. Більше того, вже за підпорядкування музею Міністерству культури України 1964 року, на його території, на доповнення до «Білої дачі», поруч із чеховською садибою зведена будівля літературної експозиції, яка теж є музеєм. У фондах Чеховського будинку-музею зараз нараховується понад 25 тисяч одиниць зберігання — це автографи письменника, прижиттєві видання, фотографії, особисті речі письменника та членів його родини. Діяльністю співробітників Музею ім. А.П. Чехова керує Міністерство культури Криму, і вона спрямована на збереження й поповнення музейних фондів. Лише за останні роки музей придбав 67 нових предметів. Було проведене розширення музейних експозицій; ведеться всебічна пропаганда творчого доробку Антона Павловича; підвищується професійна кваліфікація наукових співробітників. Активно розвиваються зв’язки Будинку-музею з Ялтинським літературним товариством ім. А.П. Чехова, Кримською республіканською філармонією, міським відділом освіти, Спілкою театральних діячів Росії, Спілкою художників України, Будинком Ханжонкова та іншими об’єднаннями діячів мистецтв Росії й України.

Для забезпечення роботи Будинку-музею Чехова з бюджетів України й Криму лише на нинішній рік виділено 675,5 тис. грн. Сьогодні в музеї працює понад 40 співробітників, 21 з яких утримуються за рахунок бюджетного фінансування, а 19,5 ставки забезпечуються за рахунок власних прибутків музею. До речі, 425,3 тис. грн. із бюджетної суми виплачено у вигляді зарплати співробітникам цього року, також за рахунок бюджету річні комунальні платежі музею становитимуть 49,3 тис. грн., оплата охорони «Білої дачі» — 149 тисяч. Прибутки самого музею від платних послуг із року в рік зростають: за 11 місяців 2008 року вони становили 279 тис. грн., тоді як за такий самий період минулого року — 203 тис. грн.

Між іншим, даремно The Independent нападає й на Володимира Путіна, написавши: «2003 року в музеї побував тодішній президент Росії В. Путін, залишивши свою візитівку, але не гроші на утримання пам’ятки культури... Ми розуміємо, що роботи, виконані в музеї після цього, не відбулися б без організаторської допомоги президента Росії. За його рекомендацією реставрацію Ялтинського театру ім. А. Чехова профінансував російський меценат Олександр Лебедєв, власник «Національної резервної корпорації»...

До речі, 2008 р. за рахунок спонсорських коштів саме Кримськими архітектурно-реставраційними майстернями об’єднання «Укрреставрація» на «Білій дачі» замінено покрівлю, ринви, проведено комплекс ремонтних робіт в інтер’єрах другого й третього поверхів, виконано вибірковий поточний ремонт дерев’яних вікон і дверей, які цього потребували, частково замінено підлогу. В музеї була встановлена калориферно-вентиляційна система. Усього було виконано робіт на суму 850 тис. грн.

Як відомо, 1898 року Антон Павлович за порадою лікарів із Москви переїхав до Ялти, купив ділянку землі й збудував двоповерховий будинок з мезоніном, названий згодом «Білою дачею». Письменник прожив тут разом із матір’ю та сестрою Марією п’ять з половиною років — з вересня 1899-го по травень 1904 р. У Ялті він написав п’єси «Вишневий сад» і «Три сестри», оповідання «Дама з собачкою», «Архієрей», «На святках», «Наречена», повість «В ярі» й інші твори, підготував до видання повне зібрання творів...

1921 року Чеховський будинок було оголошено державним музеєм. Його фундатором і довічним хранителем стала сестра письменника Марія Павлівна, яка прожила тут до 1957 року. Унікальність пам’ятки полягає в тому, що все в ній збереглося в тому ж вигляді, що й за життя Чехова, який помер 1904 року. І після останнього реставраційного ремонту оновлена «Біла дача» Чехова виглядає такою ж затишною й гарною, як і за життя письменника. Те, що The Independent згадує в своєму дописі: «на стінах з’явилися тріщини, почала поширюватися пліснява, частково обвалилася стеля, до мезоніну почала проникати вода» — було усунуто під час останнього ремонту.

Однак назвати реставрацію музею остаточною ще не можна, підкреслюють у Верховній Раді та Раді міністрів Криму. Річ у тім, що кошторис протиаварійних і реставраційних робіт, складався вже давно, тому у надані суми реставратори й не могли вкластися.

— Сьогодні музей потребує проведення кам’яних і штукатурних робіт на фасадах будівлі, на терасі, — розповідає «Дню» міністр культури та мистецтв Криму Олександр Єрмачков, — потребує зміцнення балконна плита, кам’яні сходи, потребують ремонту бруківка та лотки ринви. Орієнтовна вартість цих робіт становить 700—800 тис. грн. У той же час, після зведення 1964 р. будинок літературної експозиції теж обходився лише поточними ремонтами й зараз потребує капітального оновлення. У ньому треба зміцнити підмурівок і стіни; слід провести дренажні роботи. Орієнтовна вартість цих робіт становить 200 тис. грн. На території Будинку-музею А.П. Чехова також є флігель, зведений 1899 р., який теж є пам’яткою. На його реставрацію потрібно приблизно 100 тис. грн.

25 вересня 2008 р. Рада міністрів АРК розглянула питання про необхідність цих ремонтів і постановою № 514 передбачила виділення 50 тис. грн. на виконання реставраційних робіт у Меморіальному будинку й розробку кошторису на капітальний ремонт будинку літературної експозиції. Зараз ведуться роботи зі складання кошторису реставрації, а коли він буде готовий, стане зрозумілою повна потреба в коштах, й уряд Криму розгляне джерела фінансування (зокрема Крим з вдячністю розраховує й на спонсорські кошти, зібрані в Британії).

У Криму говорять, що аби привернути увагу світової громадськості до цієї проблеми, ініціатори акції навмисно змалювали картинку якомога песимістичніше. Тому, висловлюючи подяку світовій інтелігенції за намір надати допомогу Чеховському музею, діячі культури підкреслюють, що робити це треба делікатніше, щоб не забивати клин між представниками російської й української інтелігенції, яким доробок і пам’ять про Антона Павловича однаково важливі. Нині Будинок-музей А.П. Чехова потребує не лише ремонту, а й правди.