Прощавай, сценаристе!
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20121010/4182-10-3.jpg)
Обірвалося життя Едуарда Володарського. Відомому сценаристові й драматургу був 71 рік. Про смерть Едуарда Яковича повідомили в Союзі кінематографістів РФ. Володарський народився 3 лютого 1941 року в Харкові. Закінчив сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії. За його сценаріями було знято понад 70 фільмів, повідомляє itar-tass.com. Найвідоміші з них: «Перевірка на дорогах», «Свій серед чужих, чужий серед своїх», «Омелян Пугачов», «Демидови», «Мій друг Іван Лапшин», «Прощавай, шпана замоскворецька...», «Моонзунд», «Штрафбат» та інші. Він автор кількох книжок і одинадцяти п’єс. Першу його п’єсу «Борги наші» поставили у більш ніж ста театрах колишнього СРСР.
До речі, 14 жовтня на каналі «Росія» розпочнеться показ 12-серійного фільму «Життя і доля» Василя Гроссмана. Автор сценарію — Едуард Володарський, режисер — Сергій Урсуляк, в ролях — Сергій Маковецький, Олександр Балуєв, Поліна Агуреєва, Ганна Міхалкова, Сергій Пускепаліс та інші.
На зйомках серіалу «Син вождя народів» (який було знято за сценарієм Володарського) — кінематографічної біографії Василя Сталіна — Едуард Якович дав одне з останніх своїх інтерв’ю kp.ru.
— Мене часто запитують: чому російське кіно без кінця експлуатує тему радянської епохи і радянських вождів? — каже Едуард Володарський. — Не слід забувати, що знімають далеко не про всіх. Так, про Сталіна справді зробили дуже багато стрічок. А про Василя саме написано і знято не дуже багато.
Василь Сталін... помер через алкоголізм. А ось чому він став алкоголіком — цікаве питання. Адже його в дитинстві споював рідний батько. Сталін, за грузинською традицією, з ранніх років наливав Василю вино — за сніданком, обідом і вечерею. Це не могло не вплинути на сина.
Дія серіалу охоплюватиме майже всю біографію Сталіна-молодшого — від дитячих років до 1960 року. Тоді пригніченого і вже сильно питущого сина Сталіна було звільнено з Володимирського централу і заслано до Казані. У нього було парадоксальне життя, яке зовсім не потрібно було додумувати, — продовжує Володарський. — Син одного з найстрашніших диктаторів виріс людиною доброю, але в той же час надзвичайно твердою. Адже його могли і не ув’язнити за часів Хрущова — Василю необхідно було тільки відмовитися від прізвища «Сталін» і почати підписуватися справжнім — Джугашвілі. Проте він був непохитним. І це певною мірою зруйнувало його долю...
Я не став писати сцену смерті Василя — його останні роки в Казані зовсім нецікаві з драматургічної точки зору. Навіщо показувати людину, яка спилася? Хрущов його і тоді побоювався, навіть приставив до нього жінку (яка стала четвертою дружиною Василя) — вона повинна була доповідати в ЦК про всі його дії. Але нічого особливого він не робив — просто непробудно пив. І помер через алкоголізм...
Драматург Володарський був пристрасним мисливцем, захоплювався читанням, збиранням люльок для паління. Він продовжував працювати до самого кінця. Кілька сценаріїв він не встиг дописати.
Випуск газети №:
№182, (2012)Рубрика
Культура