П’ять вечорів із «лисенківцями»

«П’ять вечорів виконавського мистецтва» представила Київська середня спеціалізована музична школа ім. Миколи Лисенка. У концертних програмах, присвячених 165-річчю від дня народження видатного українського композитора, ім’я якого носить школа, звучала симфонічна, хорова, фортепіанна музика, твори для струнних, духових і ударних інструментів; твори від епохи бароко («Алілуя» Г. Генделя) до сучасних («Осінь» А. П’яццолли) і джазових («Прелюдія» Дж. Гершвіна); музика як зарубіжних, так і українських композиторів, починаючи з творчості самого Лисенка.

Хоча виконавці були зовсім юні, але враження від концертів базуються аж ніяк не на розчуленні глядачiв зворушливими й добре вбраними дітками. Професійний рівень та й сценічний досвід багатьох молодих музикантів, майже кожен із яких є лауреатом національних і міжнародних конкурсів, такий високий, що про «знижку» на вік, про будь-які поблажки говорити не випадає. Багаторічна копітка творча праця учнів, їхніх висококласних педагогів, концертмейстерів і самовідданих батьків (адже школа розташована далеко від центру Києва, і супроводити дитину на уроки і з уроків має сенс лише заради дійсно високої мети) дає можливість цій знаменитій школі підтримувати свою високу репутацію навчального закладу для особливо обдарованих дітей.

Протягом періоду підготовки до концерту, та й під час концертного тижня, багато хто з юних музикантів, відрепетирувавши й виконавши сольний номер, готувалися до виступу в складі ансамблю чи шкільного оркестру. На щастя, юні музиканти ще перебувають у тому віці, коли улюблена справа, незалежно від труднощів — це справжнє свято. Свято і для самих солістів, таких талановитих, таких красивих і елегантних, повних енергії, любові до мистецтва, до своєї непростої і, на жаль, не дуже прибуткової зараз в Україні професії, і для їхніх батьків, і для друзів. Загальна ейфорія лише множила захоплення майстерністю учасників: адже, окрім доброзичливих овацій дорослих глядачів, артистів підтримували крики «браво», вручення квітів і захоплений виск ровесників-однокашників...

Організаторами концертів стало керівництво школи в особі директора Валентина Шерстюка і його заступника Ольги Савицької; а також режисер «П’яти вечорів», художній керівник філармонії Володимир Лукашев.

Нагадаємо, що історія школи ім. М. Лисенка нараховує понад 70 років. Багато хто з вихованців посів помітні місця в сучасному музичному житті. До їх числа з «лисенківців» належать: Ігор Шамо, Ян Френкель, Володимир Кожухар, Ніна Герасимова-Персидська, Наум Штаркман, Олексій Гринюк, Володимир Бистряков, Олександр Злотник, Тарас Петриненко, Павло Зібров і багато інших, не менш яскравих зірок.

Безперечно, серед прекрасно навчених, віртуозних, таких, хто впевнено себе почуває на сцені, артистичних учнів виділялися особливо талановиті, блискуче обдаровані — чуйні, умілі музиканти, які ведуть активну концертну, а то й гастрольну діяльність. Проте в будь-якій творчій професії неможлива об’єктивна оцінка: комусь подобається одне, а хтось віддає перевагу зовсім іншому. Однак різноманітні й динамічні програми ні на мить не відпускали глядацьку увагу. Сольні номери звучали у супроводі як концертмейстерів, так і — симфонічного оркестру школи під керуванням диригента Сергія Солонька. Потрібно сказати, що цей оркестр, окрім стрункості звучання і в чисто симфонічних творах, і в найскладніших акомпанементах продемонстрував одну незвичайну рису: особисту емоційну захопленість кожного актора оркестру в процесі гри. Адже, як правило, в оркестрах навіть найталановитіші музиканти підпорядковуються творчій волі диригента: без цього неможливе узгоджене звучання всього колективу. Але в цьому випадкові ясний задум диригента, поєднуючись із ентузіазмом і юнацьким запалом підопічних, призводив до захоплюючого результату. Те ж саме можна сказати й про хорові колективи, яким дала життя школа ім. М. Лисенка: про Хор хлопчиків і юнаків (художній керівник Юрій Курач) і Хор дівчаток (художній керівник Олександр Заволгін). «Реквієм» Моцарта так звучав у виконанні дітей на першому концерті циклу, що в публіки (адже багато хто зі слухачів — професійні музиканти, які багато що чули за час своєї діяльності) виступали сльози на очах. І самі виступаючі, і переповнена зала немовби обмінювалися животворною енергією.

Окрім учнів школи, у вечорах брали участь і її випускники, а виступ одного з юних акторів супроводив Державний камерний ансамбль «Київські солісти» під орудою Богодара Которовича (багато хто із членів цього колективу — також вихованці школи).

Величезний плюс школи ім. М. Лисенка, що тут не просто на найвищому професійному рівні навчають музики рівнобіжно з повним циклом загальноосвітніх предметів. Творча атмосфера тут поєднується з дружньою; гра в ансамблі переростає в дружбу, а дружба природно перетікає в спільні заняття музикою. Тут виховують у людині особистість; людина, яка з дитинства займається музикою, привчається мислити, тонко відчувати мистецтво. Одним словом, у неї загострюється та цінна якість, без якої людська доля безглузда й безрадісна: смак до життя.