Ретроімпрези з Богданом Ступкою
Із 13 по 24 жовтня у Києві демонструватимуть п’ять знакових вистав із театральної спадщини легендарного актора
У Національному театрі ім. І. Франка продовжують серію творчих заходів, присвячених 75-річчю від дня народження Богдана Сильвестровича. Нагадаємо, 5 жовтня відбулася вистава «Крила. Вечір з Богданом» (сценарій Наталії Пономаренко, режисер Дмитро Чирипюк, куратор — Станіслав Мойсеєв), у якій взяли участь хор, балет, музиканти оркестру та молоді франківці. Назва навіяна легендарним віршем Ліни Костенко. Цей твір дуже любив Б. Ступка і часто виконував на концертах, і, ніби в калейдоскопі, глядачам були представлені різні миті життя і творчості митця, з екрана лунав неповторний голос актора, демонструвалися фрагменти з інтерв’ю, записані в різні роки, та уривки зі знакових ролей. Головними виконавцями-оповідачами вечора стали нащадки Богдана Сильвестровича — син Остап та онук Дмитро Ступки (див. «День», №№181-182). До речі, 27 листопада цю виставу покажуть на біс.
Нині на Камерній сцені демонструватимуться відеозаписи кращих вистав, де легендарний актор виконував головні ролі. Перед початком ретроспекції колеги Богдана Сильвестровича розкажуть про репетиції, народження постановок і про те, яким був партнером Ступка.
Розпочне ювілейну імпрезу знакова вистава у долі актора – «Украдене щастя». Цю постановку в далекому 1979 році поставив відомий режисер Сергій Данченко за однойменною драмою Івана Франка. Вистава стала не просто знаковою в долі виконавців головних ролей: Богдана Ступки (Задорожний), Віталія Розтального (Гурман) та інших акторів, а й поворотним у долі всього колективу. Сергію Володимировичу, який очолив у 1978 р. столичний театр, вдалося не просто реанімувати занепалий колектив, а вписати нову сторінку в золотий фонд української сцени. Драматична історія, що сталася в Прикарпатському селі, розказана класиком, у цій сценічній версії постає притчею про любов і ненависть. На цій виставі виросло кілька поколінь франківців. Постановка неодноразово представляла театр на престижних театральних форумах, фестивалях, а роль Миколи Задорожного Богдан Сильвестрович вважав улюбленою і блискуче грав майже три десятиліття на франківській сцені!
Сцена з вистави «Тев’є-Тевель» / Фото з архіву Національного театру ім. І. Франка
16 жовтня поціновувачі творчості Богдана Сильвестровича не пропустять ще одну виставу- візитівку – «Тев’є-Тевель», яка прикрашала афішу Театру ім. І. Франка більше двох десятиліть (п’єсу Григорія Горіна за «Тев’є-молочником» Шолом-Алейхема поставили Сергій Данченко і Дмитро Чирипюк, сценограф Данило Лідер, балетмейстер Борис Каменькович).
«Тев’є-Тевель» навчає глядачів мудрості й терпіння, підкорює надзвичайною щирістю, людяністю та приголомшливою грою Богдана Ступки. Його Тев’є — уособлення вічних прагнень людини, яка свято вірить, що життя має бути підпорядковане вищому сенсу; його розум, гумор, безпосередність нагадують героїв народного епосу. З цією виставою франківці гастролювали не лише в Україні, але й у Росії, Німеччині, Польщі, тричі перелітали через океан до США, де з тріумфом «Тев’є-Тевель» пройшов у Нью-Йорку, Чикаго та Філадельфії. Незабутніми стали покази вистави у нью-йоркському театрі «Міленіум», коли акторів вітала онука Шолом-Алейхема, відома письменниця Белл Кауфман, котра назвала Богдана Ступку «найкращим Тев’є-молочником».
Сцена з вистави «Цар Едіп» / Фото Бориса КОРПУСЕНКА
17 жовтня буде показаний запис вистави, яка у 2003 р. поєднала творчість двох театральних майстрів – відомого грузинського режисера Роберта Стуруа і українця Богдана Ступку - трагіфарс за Софоклом «Цар Едіп». Це п’єса для всіх часів і народів. Вона не втратила актуальності, бо в ній ідеться про державну людину, на яку спрямовані сили лихої долі. І ми не можемо розібратися чому: чи винна вона сама, чи її предки, чи боги…
Сцена з вистави «Лев і Левиця» / Фото з архіву Національного театру ім. І. Франка
18 жовтня представлять «Лева і Левицю» (постановник Станіслав Мойсеєв).
До п’єси сучасного англійського автора українського походження Ірени Коваль режисер звертався двічі - спочатку у Молодому театрі, а згодом на франківській сцені. В основу сюжету покладені листи та щоденники письменника-класика Льва Толстого і його дружини Соні. Режисеру вдалося документальні факти їхніх непростих взаємин перевести в ранг загальнолюдських вічних категорій. У головних ролях - Богдан Ступка та Поліна Лазова. Вистава удостоєна премії «Київська пектораль».
Сцена з вистави «Легенда про Фауста» / Фото Костянтина ГРИШИНА
24 жовтня глядачі побачать одну з останніх сценічних робіт актора - містерію «Легенда про Фауста» (постановник Андрій Приходько).
В основу цієї версії покладені твори німецьких авторів: лялькова комедія Гейсельбрехта (1797 р.), Йоганна Шпіса (1587 р.) та п’єса англійського драматурга Крістофера Марло (1564-1593 рр.) «Трагічна історія Доктора Фауста». Автори вистави у яскравій театральній формі розказують про сутність давньої легенди. Ця історія перетворюється на містерію про те, що кожна людина самовільно лишає себе свого раю, піддаючись спокусам, а потім все життя шукає шляхів до втраченого… Головним у виставі є акторський діалог батька і сина - навченого життям старого Мефістофеля (Богдан Ступка ) і ласого на спокуси молодого Фауста (Остап Ступка).
Author
Тетяна ПоліщукРубрика
Культура