Шукачі щастя
Афіша «Вільної сцени» Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра поповнилася новинкою — виставою «Вечір з гарненькою та самотньою»
П’єсу відомого російського драматурга Олега Єрнева поставила молодий режисер Тамара Трунова. Нагадаємо, попередня робота недавньої випускниці режисерського курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого Едуарда Митницького — вистава «Пасажир у валізі» — була відзначена премією «Київська пектораль» за кращу дитячу виставу та дипломом І Всеукраїнського фестивалю молодої режисури ім. Леся Курбаса за «Елегантність режисерської форми». І ось на суд глядачів представлено нову роботу — це вже третя вистава, поставлена Тамарою Труновою в стінах Театру драми і комедії.
На сцені, в двох кроках від глядачів, чотири актори — ліричний дует Ірини Скрипнікової та Андрія Федінчика (у парі з Володимиром Канівцем у паралельному складі) час від часу відтіняють гротесково-абсурдні діалоги — скетчі у виконанні Андрія Ісаєнка і Тамари Антропової. Але, по суті, героїв у виставі лише двоє — Чоловік і Жінка. І не важливо — хто вони, їхня особистість, соціальне становище, звички. Очевидно лише одне — вони не байдужі один до одного. Увага режисера зосереджена на взаєминах двох, саме на цьому вічному взаємному тяжінні-відторгненні. Адже, незважаючи на зміну часів і характерів, технічний прогрес, сексуальну та інформаційну революції, для нас, землежителей, незмінним залишається лише наш поділ на Чоловіків і Жінок, постійне прагнення цих самих чоловіків і жінок знайти свою половину і у взаємному коханні знайти гармонію та щастя. Але в питанні гармонії та щастя все винятково індивідуально. Вже, здається, чоловік і жінка люблять одне одного, хочуть бути разом... А діалог не виникає, стосунки не складаються, шляхи розходяться. І знову «ніхто нікому нічого»?
Камерність вистави дає можливість глядачеві відпочити від шоу-вистав, що міцно укорінилися нині, прислухатися до себе. Чи хочемо і чи можемо ми почути того, хто поруч? Хто або що заважає двом зрозуміти одне одного? Чи здатні ми зробити хоч маленький крок назустріч, аби стати щасливими? Глядачі не почують відповідей на ці питання. Напевно, тому, що однозначних відповідей не існує, а кожен має сам для себе знайти свою відповідь!
