Стефанія ДОВГАНЬ: Київ — Балтимор — Київ
По-перше, несподівано приємною виявилася зустріч із колективом, що знаходиться зараз на творчому злеті — Симфонічним оркестром Луганської обласної державної філармонії, яким нині керує австрійський диригент і композитор Курт Шмід. А, по-друге, багато хто з присутніх вперше відкрив для себе обдаровану молоду співачку Стефанію Довгань, колишню киянку, а нині українку із Америки, яка вперше постала перед київською публікою. Чарівна дебютантка, якій ще немає двадцяти п’яти, полонила публіку не лише красивим оксамитовим голосом — надзвичайно легким і рухливим, а й вдумливим ставленням до виконання навіть таких відомих, популярних, «хітових», як тепер кажуть, творів, як арія Розіни, «Київський вальс» і дуети із моцартівських опер. Останні Стефанія проспівала разом із студентом Національної музичної академії України та Німецької музичної академії Андрієм Маслаковим. Ті, хто слухають передачі «Радіо Муз» — третього каналу Національної радіокомпанії, могли раніше чути оперну та камерну музику — від XVIII до XX сторіччя — від Генделя до Барбера, записану з концерту, що його дала Стефанія в Америці, і відзначити вміння молодої виконавиці захопити своїм мистецтвом слухача, не відпускати його із полону своїх чар.
Якщо шукати витоки музикальності Стефанії, що так захоплює як досвідченого слухача, так і пересічного, треба згадати, що вона походить із мистецької родини. Бабуся Маргарита — журналістка, дідусь Борис — скульптор, мама Катерина — художник. В домі завжди звучала музика. Уся сім’я часто ходила до квартири, що на вулиці Хрещатик, де жив Борис Романович Гмиря, послухати записи видатного співака. Маленька Стефанка грала на фортепіано, бандурі й сопілці, з п’яти років співала у хорі при Київській консерваторії. Вже у чотири роки в музеї Миколи Лисенка відбувся перший публічний виступ майбутньої співачки, яка виконала арію Лисички-сестрички. Засипала дівчинка вдома під арії Верді й Россіні. Коли їй виповнилося 16 років, мама вийшла заміж за американця українського походження і вони із дочкою переїхали до Балтимора, штат Мериленд. Вже через тиждень після переїзду на інший континент Стефанія склала іспит у Балтиморську школу мистецтв: вона грала Шопена і Моцарта та співала українські пісні. Комісія запитала обдаровану дівчинку на якому ж відділі вона хоче вчитися, і та після десятисекундного коливання сказала: «На вокальному». Стефанія і її матуся із захватом розповідають про систему виховання і плекання талантів у США, де роблять усе, аби обдарована людина не лишала країну, де народилася, і більше того — навіть рідне місто. Після закінчення Балтиморської школи мистецтв Стефанія, як краща учениця, дістала стипендію, яка надавала можливість дістати вищу освіту, але за умови, що навчання триватиме тільки у штаті Мериленд. Після вступу до університету ще одну стипендію талановитій дівчині дає адміністрація університету. І третю стипендію їй платить вже адміністрація штату Мериленд. Але кожного року треба підтверджувати своє право на безплатне навчання високими оцінками. У 2000 році Стефанія дістала першу премію на престижному американському конкурсі імені Рози Понсел «Молоді класичні співаки».
Один із останніх успіхів Стефанії Довгань — лауреатство на конкурсі Інтернаціональної музичної фундації у місті Пловдив, Болгарія. На це змагання приїжджають досвідчені оперні артистки і молода українка навіть не сподівалася, що потрапить до третього туру, тим більше, що співати їй вперше у житті довелося у супроводі оркестру. А в результаті — бронзова медаль і запрошення виступити з концертом у Вашингтоні.
Влітку 2002 року наша талановита землячка потрапила до невеликої кількості обранців, яких запросили на навчання у Зальцбурзі. Після закінчення навчання і складення іспиту Стефанія дістала звання «Фаворит конкурсу» і мати можливість дати сольний концерт у Зальцбурзькому Леопольдпалаці перед вишуканою публікою, яка приїжджає на Зальцбурзький фестиваль із Німеччини, Франції та інших країн.
Нещодавно Стефанія вступила до стажерської групи солістів Національної опери України, бере уроки у народного артиста України Олександра Дяченка і готує партію Віолетти із опери Верді «Травіата». Це гріє душу київським меломанам, адже на нашому мистецькому обрії спалахнула ще одна яскрава зірка.
