Сучасний, лаконічний, актуальний

Не одне покоління українців любить і відвідує київський Національний музей Тараса Шевченка, який зберігає пам’ять про видатного поета і художника. Символічно — напередодні Нового року музей представив свою оновлену айдентику, зокрема логотип.

ІТИ В НОГУ З ЧАСОМ

Українські музеї не перший рік борються з пострадянською репутацією «кладовища артефактів», де треба ходити навшпиньки і говорити пошепки. Сучасні відвідувачі можуть здивуватися, скільки тематичних екскурсій, інтерактивних дитячих програм, різноманітних лекцій і майстер-класів, навіть концертів і кінопоказів пропонує музейне сьогодення. Іти в ногу з часом означає не тільки покращувати внутрішній зміст, а й змінювати зовнішність. Добре це чи погано, але як і інші культурні заклади, музеї вимушені конкурувати в тому числі за допомогою ринкових технологій. І якщо у людей є звичка орієнтуватися на бренд — музей мусить відповідати запитам громадськості.

Головне завдання кожного логотипу — представляти бренд у публічному просторі. Він працює як символ, коротке чітке послання. Ми здалеку впізнаємо жовту літеру «М», три білі смужки на одязі чи чотири кола на автівці. Тож музей зробив велику роботу, щоб його логотип почали впізнавати перехожі. Лаконічні сині літери «Т» і «Ш» замінили стилізований чорно-білий автопортрет Тараса Григоровича, який музей використовував понад десятиліття.

Музейники вже самі не можуть пригадати, як склалося, що саме автопортрет молодого Тараса довгий час слугував як логотип. Але нині відмовилися від його використання абсолютно свідомо. Хоча цей образ юнака з гострим поглядом і буйними кучерями абсолютно асоціюється з Т.Г. Шевченком, це з часом перетворилося на мінус. Особливо це стало проблемою, коли до святкування 200-річчя поета Олег Шупляк розробив айдентику з іншим автопортретом юнацьких років Кобзаря.

Образ молодого Шевченка — один із найбільш тиражованих у нашому культурному просторі. Обличчя поета і художника ви можете знайти навіть у власному гаманці на купюрі у 100 гривень. Виходить — Шевченко сам по собі бренд. Тож, хоч як це парадоксально, для музею як для інституції, що хоче бути упізнаваною, використовувати обличчя Кобзаря як логотип стало проблемою. Довелося шукати інші рішення.

КОЖЕН ШУКАЄ В ШЕВЧЕНКОВІ СВОЄ

До роботи над новою айдентикою запросили мультимедійний центр «Грайлик» із міста Дружківка Донецької області, з яким музей працює вже чотири роки. Бренд-бук і логотип розробила молода дизайнера Ганна Бондаренко, випускниця одного з найстарших художньо-освітних закладів України — Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Така співпраця, що об’єднала схід і центр України, для музею видалася дуже символічною.

Робота була довготривалою. Оцінювали світовий досвід меморіальних музеїв, зокрема — Музею Вінсента Ван Гога в Амстердамі (Голландія). Шукали образ, що якнайкраще втілить ідею музею. Варіантів було багато, у фіналі змагалися вісім логотипів, основою для яких слугували і будівля музею, і абревіатура НМТШ, і навіть вуса Шевченка.

Колектив музею активно долучився до процесу. Як відзначили музейники, раніше корпоративних кольорів як таких не існувало, тож довелося починати цю традицію з нуля. За поради співробітників науково-дослідного відділу «Життя і творчість Тараса Шевченка. 1814 — 1861», зокрема старшого наукового співробітника Мирона Григоровича Гордійчука, запропонували синій. Вивчивши візуальний доробок Шевченка, зокрема графічні твори, помітили, що саме синій колір у Тараса Григоровича асоціювався з Україною.

Ще одним джерелом натхнення у розробці айдентики виступив сам Шевченко, а радше це була річ, пов’язана з Кобзарем безпосередньо. У залі №9 зберігається штамп-печатка, якою він маркував свої графічні роботи. На багатьох автопортретах можна побачити символ, що нагадує римську цифру ІІІ з рисками знизу і згори. Так закодовано ініціали — Т і Ш, Тарас Шевченко.

Пропонується ще одна ілюстрація з фондів музею.

Т.Г.Шевченко. Автопортрет у шапці та кожусі (на фото). [СПб.]. [Не пізніше 4.ХІІ] 1860. Папір, офорт 22.8 Ч 17.8; 23.3 Ч 18.4; (42.3 Ч 31.3 см).

Зліва внизу травленим штрихом авторська дата і підпис: 1860 || Т. Шевченко. Нижче під портретом вигравірувана монограма: Ш

Портрет виконано за фотографією Деньєра 1858 р., два примірники якої зберігаються у фондах Державного музею Т. Г. Шевченка АН УРСР (Київ).

Тож синій колір, Т і Ш, а також завдання зробити логотип сучасним — і Ганна Бондаренко запропонувала фінальне рішення. «Простий, сучасний, лаконічний, актуальний», — так охарактеризував результат завідувач науково-дослідного відділу видавничої роботи, зв’язків із громадськістю та виставкових експозицій Михайло ЗУБАР.

Коли робили фокус-групу, цей логотип асоціювали з різними речами — відкрита книга, солдатський шеврон, нагадує він і новий атріум із горизонтальними вікнами. «Багатозначне прочитання дозволить кожному знайти своє, як і у творчості Шевченка, — відзначає М. Зубар. — Бо кожен шукає в Шевченкові своє. Прийняли логотип внутрішнім голосуванням, бо він у першу чергу мав сприйматися тими людьми, які представляють інституцію. І якщо немає цього внутрішнього відчуття, то недоречно використовувати символ, нав’язаний, наприклад, голосуванням в інтернеті».

Дмитро Васильович Стус, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, наголосив, що вся робота над логотипом проводилася на громадських засадах, адже у музею немає такої статті витрат. І навіть якби знайшлися кошти на оплату праці дизайнера, то під час перевірки музей би... оштрафували! Тож шрифт для нового бренд-бука теж обрали простий, лаконічний і безкоштовний.

Музей уже розпочав процедуру реєстрації держпатенту, тож новий логотип став нематеріальним активом інституції і скоро з’явиться не лише на сувенірній продукції, а й на сайті музею. Над оновленням веб-сторінки працює одна з найбільших українських IT-компаній «Інфопульс», знову ж таки — на пільгових фінансових умовах. Музей планує повну інтерактивну онлайн-взаємодію з відвідувачами: реєстрація через сайт на екскурсії чи дитячі програми, оплата квитків, актуальний календар подій.

Варто зауважити, що не лише Національний музей Тараса Шевченка намагається відповідати запитам суспільства. Багато українських музеїв працюють над осучасненням свого образу. Зокрема, Національний художній музей України (Грушевського, 6) представить свою нову айдентику наприкінці грудня.

Пропонуємо читачам «Дня» висловити свою думку щодо нового логотипу Національного музею Тараса Шевченка.