Тримати зал

Щоправда, в театрі розповідають, що заньківчани мали б пам’ятати про дві дати. Перша — 1842 рік, коли  граф Скарбек відкрив у місті Лемберґ театр, котрий за розмірами був у трійці найбільших у Європі, а згодом увійшов до трійки найкращих європейських мистецьких установ ХІХ ст. — разом із «Ла Скала» та Паризькою оперою. Друга дата — 1917 рік, коли в Києві було засновано Український національний театр, а ім’я  своєї патронеси, Марії Заньковецької, установа отримала 12 січня 1923 року.

Важливо те, що впродовж усіх ста років існування театру залишається незмінною його творча концепція: українська культура в контексті світової.

— Ми намагаємося поєднати широку доступність мистецтва з найкращими світовими здобутками, — говорить завліт театру Мирослава ОВЕРЧУК. —  Як це нам вдається? Це — інше питання. Чи це все виходить без проблем? Ні! Це виходить складно й напружено. Поза тим, у нашому репертуарі зазвичай — 50 вистав. Це активний поточний репертуар. І я не думаю, що в Україні є ще театри з таким великим репертуаром, де одночасно присутні, скажімо, Котляревський, Карпенко-Карий, Шекспір, Дюрренматт, Квітка-Основ’яненко, Леся Українка, Шевченко, Гольдоні, Зоф’я Налковська, Франко, Оскар Уайльд, Гоголь, Шварц, Миколайчук, Райніс...  Також у нас активно працює Камерна сцена, котру ми відкривали спеціально для глядача, який знайомий з оригіналом п’єси або (зараз мало таких глядачів лишилося) хто бачив цю виставу в іншій редакції, на іншій сцені... Хочемо відповідати смакам глядача, а вони в нас дуже й дуже різні.  Тому мусимо тримати рівень художньої якості й тримати зал, у якому — вісімсот місць, тобто ми повинні щовечора контактувати із вісьмомастами людьми з різною освітою, з різним художнім досвідом (або відсутністю того й іншого). Що й намагаємося робити...

За словами художнього керівника театру Федора Стригуна, святкування ювілею — це не просто формальність: такого-то числа буде така-то вистава, зіграли — і все! Отож святкування триватиме цілий театральний сезон 2017— 2018 років. Глядачам   запропонують кілька прем’єр. Зокрема — виставу «Марія Заньковецька». Це вже друге звернення в театрі до цього матеріалу. За першої постановки (Олекси Ріпка) спектакль у репертуарі був 22 роки, і зіграли його щонайменше 600 разів. Нагадаємо, що п’єсу Іван Рябокляч писав 1971 року спеціально для Театру ім. М. Заньковецької, а роль Марії Заньковецької виконувала  актриса Лариса Кадирова.  Нині ця п’єса вийде у постановці Федора Стригуна, а на головну роль він запросив провідну акторку Альбіну Сотникову. Прем’єра відбудеться  15 жовтня.  Ще серед новинок сезону — «За двома зайцями» Михайла Старицького у постановці Ореста Огородника та «Перед заходом сонця» Гергарта Гауптмана (режисер — Алла Бабенко). Обіцяють також поставити щось із спадщини Карпенка-Карого та Шекспіра, а ще — спектакль «Сестри Річинські» Вільде на Камерній сцені у постановці Таїсії Литвиненко.

Із нагоди ювілею 22 жовтня  відбудеться й святкова академія. Також до того часу (або до Нового року) має вийти ілюстрована антологія у кількох томах про заньківчан та історію театру.  Якщо про  творчі заходи вже намічено  плани, то чи відбуватимуться до ювілею ремонтні роботи в театрі, наразі невідомо,  бо все залежить  від фінансування. За словами Ф. Стригуна, матеріальної підтримки з боку державної влади поки що немає, попри те, що наказ про відзначення на державному рівні ювілею театру ухвалено було ще в листопаді 2013-го. Але все ж таки він сподівається, що наші владні структури, нарешті, зрозуміють, що таке культура.