Тиждень музики Мирослава Скорика відбудеться у Львові

Нагадаємо, «День» вже писав про цикл «Дні музики Мирослава Скорка», присвячені 75— річному ювілею відомого українського композитора, диригента  і педагога, які з великим успіхом відбулися в нашій столиці.  І от рідне місто маестро розпочне ряд концертів творів класика сучасності.

20 жовтня  розпочнеться «Тиждень» творчими вечорами в Концертному залі ім. Станіслава Людкевича Львівської філармонії, в програмі —  творча палітра Мирослава Михайловича: концерти для скрипки з оркестром, джазові п’єси, хорова музика, симфонічні та вокально— симфонічні твори й твори в аранжуванні ювіляра. Виконуватимуть музику Скорика скрипалі— віртуози Юрій Мазуркевич, Олег Каськів, Назарій Пилатюк, піаністи— віртуози Йожеф Єрмінь, Оксана Рапіта й Мирослав Драган, що гратимуть у супроводі Академічного молодіжного симфонічного оркестру «INSO— Львів»,  а також Галицький академічний камерний хор під керівництвом Василя Яциняка, камерний оркестр «Академія»,  Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії та Державна заслужена академічна хорова капела «Трембіта». 

Завершиться «Тиждень» 27 жовтня — оперою «Мойсей» у Львівському театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької. 

«Творча постать Мирослава Скорика —  надзвичайно багатогранна, —  говорять у Львівській філармонії. —  Тому не дивно, що такою ж багатогранною буде програма ювілейних концертів».

— Особлива роль Мирослава Скорика,  хоч як  парадоксально це може звучати, в тому, що він мав відвагу бути популярним, доступним і писати не академічну музику, не для еліти, а для широкої публіки, —  підкреслила  Любов КИЯНОВСЬКА, музикознавець, професор Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка. —Мирослав Михайлович зайняв ту нішу, яку не тільки в Україні, а й у цілому світі взагалі дуже важко будь — кому зайняти. Ендрю Ллойд Вебер, Джан Карло Менотті в Штатах... Оця англомовна культура трошки більше пішла у цьому напрямі. Слов’янська та німецькомовна культура, здебільшого, все ж таки дуже чітко відрізняють: це —  академічна, а це —  популярна. І ось створити таку популярну культуру, національну, тим більше —  за духом, а не за буквою (не етнографічну,  а глибоко національну), спромігся Мирослав Скорик. Із другого боку, він не боїться  брати банальні інтонації (ніби з вулиці) і вміє їх підняти й узагальнити до такого художнього рівня, що вони виявляють свою первинну природу —  глибоку і  художню. Він не боїться бути екстравагантним, навіть зухвалим... От у цьому справді особлива роль Скорика. І те, що він написав славетну «Мелодію», яка стала шлягером! Це також не кожному вдасться... (Ідеться про музику до фільму «Високий перевал»  режисера Володимира Денисенка.) Це ж народна інструментальна манера троїстих музик, але М.Скорик зумів їй надати універсального значення. Зрештою, чому Параджанов саме в Скорикові  відчув глибину для своїх задумів (фільм «Тіні забутих предків», музику для якого написав маестро)? Тобто в його музиці немає етнографізму, але є національне, є дотепність і немає жалісливого мелодраматизму, а є глибина почуття. Отже, Мирослав Михайлович (у будь — якому музичному матеріалі) здатен побачити справжнє. І саме в цьому величезна перевага Скорика— композитора.