Українське кіно: з холоду в холод

На Берлінському міжнародному кінофестивалі серед 24 конкурсних фільмів було представлено українську стрічку - "Три історії" Кіри Муратової. Проте інформаційні й ціннісні пріоритети вітчизняних ЗМІ настільки одновимірні й збочені, що жодна українська газета не вийшла з цим повідомленням і портретом режисера на першій сторінці.

Квітень

Прем`єра фільму Михайла Іллєнка "Сьомий маршрут". Фільму живого і веселого, надто ж у плані формотворчих експериментів. А ще цікавого спробою дотепної навколофільмової міфотворчості. Якби вітчизняний кінематограф був повноцінною частиною українського суспільного життя, усе це мало б ознаки важливої події.

Травень

На Каннському МКФ у престижній позаконкурсній програмі "Двотижневик режисерів" відбулася світова прем`єра стрічки "Приятель небіжчика" В`ячеслава Криштофовича (українсько-французька копродукція). Фільм отримав цікаву пресу, і його придбали прокатники десятків країн. Сподіваємося, що українські також. Київські "інтелектуальні маси" полюсно розійшлися в оцінці вартостей картини. У часописі "КіноТеатр" з`явилися конраверсійні рецензії, що якось навіть незвично.

Найбільший в Україні столичний кінотеатр "Київська Русь" гучно відсвяткував 15-річчя, під час якого керівництво оприлюднило бажання переобладнати кінотеатр за останнім словом техніки. Це була перша така заява в Києві. Після неї потягнулися чутки про переобладнання ще кількох кінотеатрів і навіть про плани будівництва суперсучасних мультиплексів. Тож є сподівання, що 1998 року кінопрокат потроху почне відроджуватися.

Червень

Перша літня доба ознаменувалася дуже своєрідним кіновідеофестивалем "Відкрита ніч" - просто неба на Андріївському узвозі в Києві. Це спроба творити романтичну атмосферу культовості національного кіно через подолання об`єктивних і суб`єктивних перешкод. Серед суб`єктивних можна назвати відсутність прокату українських стрічок, національного кіноогляду-фестивалю, кінематографічних середовища, атмосфери, міфів, зрештою, волі все це мати. Серед об`єктивних - глупу ніч, природно малу "глядацьку залу" і майже природно погану відеопроекцію. Бог змилувався над організаторами й дарував їм для подолання ще одну природну перешкоду - унікальну й літню зливу, котра не вщухала... Журі визнало переможцем вишуканий студентський фільм Миколи Коваленка "Алфавіт", а публіка - "Останню дружину Синьої Бороди" Олександра Бубнова. Це анімаційна - україно-французька стрічка, що перемогла також на цьогорічному Монреальському фестивалі короткометражних фільмів.

На МКФ у Таорміні (Італія) відбулася повна ретроспектива фільмів Олександра Довженка. Плюс виставка його малюнків.

Липень

На ХХ московському МФК - поза конкурсом - було показано нові українські фільми, які удостоїлися шквального схвалення з боку російських режисерів і кінознавців. Особливо "Юденкрайз, або Вічне колесо"" Василя Домбровського та "Сьомий маршрут". Українським критикам закинули, що вони не можуть правдиво поцінувати останні успіхи свого кіно.

На кіноринку, що асистував Московському МКФ, український фільм "Принцеса на бобах" Вілена Новака став лідером продажу, випередивши... "Загублений світ: Парк Юрського періоду-2" Стівена Спілберга.

Серпень

Дніпром і Чорним морем успішно плавав Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів "Крок". Серед наших нагороджено дипломом Андріяна Сахалтуєва - за яскраві рекламні екзерсиси. Отож українська анімація входить у ринок, сказати б, ментально.

Вересень

Нікому не присуджено Державної кінопремії імені Ол. Довженка - ні Кірі Муратовій, ні Олександрові Муратову, ні В`ячеславові Криштофовичу. Висока комісія не дійшла згоди. Тільки й того.

Відкритий Київський фестиваль акторів кіно "Стожари" визначив переможців. Серед українських лауреатів самі жінки: Марина Могилевська, Ніна Шаролапова, Наталя Доля, Тетяна Кривицька. Серед керівництва теж: Ніна Ільїна - президент, Валерія Заклунна - голова журі. Але це - не фемінізм.

Приїздив Ален Делон. На дві доби - на святкування дворічного ювілею "студії 1 + 1". Справив колосальне враження своєю енергією, що її, певне, бракувало українським акторам-чоловікам у конкурсі "Стожари".

Жовтень

Прем`єра монтажного фільму "Своя доля. Сон" Ігоря Малахова - про "українську долю" як "кінематографічний сон" (чи навпаки). Фільм багатьох розчарував. Але не селекціонера "Панорами світового кіно" Берлінського міжнародного кінофестивалю.

На відкритті 27 МКФ "Молодість" вперше вручено нагороду, що має назву "Арсенал" - як фільм Довженка і як рекламована марка сигарет. Це приз кращому українському фільмові 1996-97 років (на думку 25 кінокритиків) - "Трьом історіям" Кіри Муратової. Тепер портрет режисерки вже з`явився на перших шпальтах деяких газет. Крига скресла?

Відбувся, власне, й МКФ "Молодість", що запам`ятається унікально-шедевральною позаконкурсною програмою - вистачило б на три фестивалі. Нарешті було показано ретроспективу фільмів найвидатнішого "голлівудчика" - свідомого свого українського походження режисера Едварда Дмитрика.

Грудень

Блискучий культуролог і кінознавець Вадим Скуратівський захистив докторську дисертацію "Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття". Він мав завзятих неформальних опонентів, які застерігають, що тепер "українське кінознавство рухатиметься не в той бік". Сподіваємося, що воно принаймні рухатиметься...

Відбувся 11 фестиваль студентських фільмів "Пролог", на якому виголошено щось на зразок маніфесту про створення асоціації випускників і друзів Театрального інституту, щоб "разом відтворити світ!"

Сценарист фільму "Приятель небіжчика" Андрій Курков уперше за всю історію українського кіно номінувався на здобуття "Фелікса" - надзвичайно престижного щорічного призу Європейської кіноакадемії.

Верховна Рада нарешті ухвалила закон про кіно, з якого вилучено чи не головне - статтю про пільгове оподаткування приватних коштів, що витрачаються на фільмовиробництво. Відтак у нас щороку зніматиметься не більше десяти повнометражних ігрових картин.