Український контекст
Дні Франкофонії відкрилися у резиденції посла Франції Ізабель Дюмон сольним концертом піаністки Джессі Мебуну
Прийом був присвячений відкриттю Днів Франкофонії в Україні. Цьогоріч географія форуму охоплює Дніпропетровськ, Запоріжжя, Київ, Львів, Одесу, Рівне, Харків та Чернівці. Різноманітні культурні, мистецькі, освітні й наукові акції тривають упродовж 12 — 30 березня. Відкриваючи вечір, пані І. Дюмон, зазначила: «2016 року посольства Бельгії, Канади, Франції, Швейцарії та мережа «Альянс Франсез» об’єдналися, щоб разом взяти участь у популяризації Франкофонії в Україні.
Франкофонія — це, насамперед, люди, які поділяють любов до спільної мови — французької. У всьому світі це близько 247 мільйонів! Франкофонія — це також об’єднання 80 країн та урядів, які входять до складу Міжнародної організації Франкофонії та керуються популяризацією мови і культури, підтримують мир, демократію, права людини, допомагають освітнім і навчальним програмам, зокрема вищої освіти і наукової діяльності».
Концерт фортепіанної музики під назвою «Початок авангарду» подарувала гостям прийому молода і талановита піаністка французько-тоголезького походження Джессі Мебуну, котра виконала твори Бориса Лятошинського, Артура Лур’є, Бориса Піговата і як «бонус» для слухачів — Баха. Символічно, що свою програму Дж. Мебуну відкрила п’ятьма прелюдіями, які композитор створив 1943 р. Ці твори нашого класика сучасності об’єднані у цикл, а в композиціях маестро використовуються українські народні мотиви. Гра піаністки вирізнялася шармом і трепетним відчуттям кожної ноти...
«НИНІ У СВІТІ ВЕЛИКИЙ ІНТЕРЕС ДО ВАШОЇ КРАЇНИ»
— Ця програма для мене дуже важлива, бо вона знайомить слухачів з прекрасними творами композиторів-авангардистів, — сказала «Дню» після свого виступу Джессі МЕБУНУ. — Шкода, що через ті акустичні умови залу резиденції, які є в наявності, я не змогла виконати Шосту сонату Самюеля Фейнберга, яка була написана 1923 р. Це один із найвидатніших творів цього композитора. У його віртуозних і наповнених творах, часом відчувається вплив музики Олександра Скрябіна, Миколи Метнера та Ферручіо Бузоні. Мені дуже приємно, як уважно і зосереджено слухали програму не тільки гості прийому та одеські меломани — у неділю я виступала в Літературному музеї в Південній Пальмірі.
Дуже тепло публіка сприйняла й п’ять вишуканих прелюдій (opus 1) — один з перших фортепіанних творів Артура Лур’є. Вони написані в дуже витонченому, майже «шопенівському» стилі. А в одночастинній сонаті для фортепіано Бориса Піговата слухач міг спостерігати за тим, як мотив, побудований на повторенні двох нот, розвивається, набуваючи симфонічної повноти. Вважається, що на творчість композитора значно вплинула оркестрова музика. Піговат написав цю сонату 1988 року для фільму «Покаяння» Тенґіза Абуладзе, в якому показана жорстокість радянського режиму і сталінських репресій...
— Твори Бориса Лятошинського, Артура Лур’є, Самюеля Фейнберга і Бориса Піговата я записала на свій перший диск і виконую в програмі «Початок авангарду», який представляю за програмою Франкофонії, після Одеси та Києва у Львові, Рівному, Харкові, Дніпропетровську і Запоріжжі, — продовжила Дж. Мебуну. — Нагадаю, Лур’є та Піговат народилися в Одесі, і я дуже хвилювалася, як моє виконання сприймуть українські шанувальники музики, і це було дуже символічно.
2009 року я мала нагоду пройти курс класичного фортепіано в Харкові, і після закінчення занять один український піаніст познайомив мене зі спадщиною Бориса Лятошинського. Він фантастично виконував його твори, а також відкрив для мене маловідомі на Заході композиції Лур’є та Піговата. До речі, 2014-го цей одесит здійснив захід, де виконувались твори цих самобутніх композиторів, а після того я захотіла, щоб у моєму репертуарі з’явилися твори цих маестро.
Нині у світі великий інтерес до вашої країни і, зокрема, зростає цікавість до музики українських композиторів. У 20014 і 20015 рр. я почала активно у своїй гастрольній діяльності виконувати твори композиторів, які є вихідцями з України, зокрема Бориса Лятошинського, Віктора Косенка та інших. Так, Оpus 44 Лятошинського увійшов до мого першого диска. Концерти мають дуже позитивні відгуки у музичних критиків із різних країн, де я виступала з цією програмою. У Парижі та Берліні теж із успіхом відбулися вечори в українському контексті. Скоро планую гастролі в США, де також гратиму ці фантастичні твори.
Я вперше в Києві. Чудове місто! А для всіх музикантів це ще своєрідна Мекка, бо тут народився легендарний піаніст, «останній романтик ХХ століття» Володимир Горовиць. Я мала нагоду прогулятися вулицями вашої столиці й закохалася у Київ. Була вражена величчю Софійського собору, заходила до Михайлівського собору, який було зруйновано за радянських часів, а нині є окрасою столиці. Мені здалося, що в центрі і на Майдані якась особлива аура і її дуже відчуваєш... До речі, тема репресій за радянщини червоною стрічкою проходить упродовж програми, яку нині виконую в Україні. Виступати у Днях Франкофонії дуже почесно. Мені своїми концертами хочеться підтримувати вашу країну в теперішній, такий непростий час і побажати миру та процвітання.
