В Одесі знайшли родовище... гумору

Можливо, махнемося на газ?

«Я провів 1 квітня в Одесі». Можете розповідати скільки завгодно! Вам не повірять. Замість курортного загару ви привезете мокрі шкарпетки і нежить.

— Це все Гурвіц винен! Міг би й розігнати хмари! У цьому його ще ніхто не докоряв. А-то все 7 км та Лузанівка. Вище беріть! Але я відволіклася.

Отже, Літературний музей починає програму «Гуморина-2008». Тут о 10.00 відкрили пам’ятник Ільфу й Петрову. Це великі художники. Я не жартую. Художники малюють не тільки фарбами, але й словами. Перечитайте «12 стільців» і ви в цьому пересвідчитеся самі.

О 12.00 на Думській площі відбулося урочисте відкриття «Гуморини-2008» і родовища! Хто сказав, що в Україні мало природних ресурсів? В Одесі знайшли родовище ... гумору. Можливо, махнемося на газ? Але це питання до Юлії Володимирівни. Символічний кран був установлений на площі. За нього можна потриматися. Тільки я не впевнена, чи принесе це гроші, але підійме настрій, це точно!

— «Я реально в Одесі! Ти шо не чуєш?» — далі розмову по мобільному не чую, переводжу увагу на юних футболістів. Саме вони забивають перший гол Євро-2012. Футбольне шоу змінилося піснями. «Караоке біля Дюка» відзначає день народження «Фаршированої риби». З натовпу чую: «Рибу і я можу! А Дюка схаваєш?»

«Ти рибачка, я рибак», — нехай не в ноти, проте з яким апломбом. І взагалі, якщо сильно хочеться, можна співати без нот. Іноді вони навіть заважають. Плутаються в горлі й застряють між зубів.

До свята встановили концертні майданчики, звідки чутно пісні та анекдоти: «немолодий одесит стоїть біля дороги. Загорілося зелене світло. Він не переходить. Знову червоне, потім — зелене. Він стоїть.

— Чоловіче, чому ви не переходите дорогу? Адже зелений!

— Я їм все одно не вірю!»

Карнавальний хід перемістився з Дерибасівської на Куликове поле, де святковий концерт закінчився феєрверком і дискотекою.

Зовсім не обов’язково чекати 1 квітня, щоб підняти комусь настрій.

«Мамарацци» з Одеси.