Вагнер не винен!
Долю вистав у Росії визначають політичні доноси, а не естетичні критерії
У Новосибірську (Росія) відбувся мітинг «На захист духовно-етичних цінностей, проти спроб розколу суспільства діями, які ображають релігійні почуття віруючих». За оцінкою мерії, на захід зібралося близько однієї тисячі осіб, повідомляє агентство Інтерфакс. Невдоволеність присутніх викликала прем’єра опери «Тангейзер» у постановці Тимофія Кулябіна. Крім того, учасники мітингу розкритикували постановку «KILL» за мотивами п’єси Фрідріха Шиллера «Підступність і кохання», де, як і в «Тангейзері», на їх думку, не належним чином використовуються християнські символи. До речі, щодо режисера «Тангейзера» Тимофія Кулябіна і директора театру Бориса Мездрича порушена справа про адміністративне правопорушення по ч.2 ст.5.26 КОАП РФ (Умисне прилюдне осквернення релігійної або богослужбової літератури, предметів релігійного пошанування, знаків або емблем світоглядної символіки й атрибутики або їх псування чи знищення).
Директор Новосибірського державного театру опери і балету Борис Мездрич заявив, що знімати «Тангейзера» з репертуару театру не будуть і що він готовий відстоювати свою позицію в суді.
«День» попросив прокоментувати ситуацію музикознавця, голову Київського Вагнерівського товариства Марину ЧЕРКАШИНУ-ГУБАРЕНКО:
«Сучасна оперна режисура часто буває дуже епатуючою. При чому цей епатаж робиться постановником свідомо, щоб викликати у глядачів зацікавленість оперою, і зробити оперне мистецтво актуальним. Історії протестів проти сучасних постановок бували як раніше, так і в наш час. Річ у тому, що публіка не завжди розуміє і сприймає задуми режисерів. Наприклад, в Німеччині, якщо публіці щось не подобається, то просто кричать «Бу», а в залі буває частина глядачів, які аплодують і кричать «Браво». Але це «Бу» — сигнал постановникам, що їхню виставу не всі сприймають, і дирекція сама вирішує — показувати оперу чи зняти її з репертуару (часто скандал тільки підігріває зацікавленість, і квитки швидко розкуповуються). Я хочу нагадати, що в історії театрального мистецтва не раз були ситуації, коли глядачі бунтували проти творів, які сьогодні визнані шедеврами. Наприклад, провалилася «Весна священна» І.Стравінського, а тепер вона прикрашає афіші практично всіх театрів світу! У ситуації з «Тангейзером», на мій погляд, домішаний якийсь політичний спекулятивний елемент, а це зайве і не має ніякого відношення до естетичної складової вистави.
Я не уявляю, як можна трактувати «Тангейзера», щоб ця Вагнерівська опера збурила таку хвилю протесту серед новосибірців. Оскільки ідея цієї опери цілком зрозуміла: про складний шлях головного героя — співака Тангейзера, який протестував проти відсталості. За Вагнером у цій опері перемагає єдність новаторського досвіду, осмислення своїх помилок і покаяння героя ( хоча йому Римський папа не пробачив, але потім сам Бог прийняв покаяння умираючого Тангейзера). Опера закінчується на позитивній ноті — в руках папи розквітнула суха палиця, і всі славлять милість Творця.»
Прем’єра опери «Тангейзер» на сцені Новосибірського державного академічного театру опери і балету (НДАТОіБ) відбулася наприкінці минулого року. Дія драми перенесена в сучасність, а Тангейзер з’являється в образі режисера, який зняв фільм «Грот Венери» — нібито про невідоме, гріховне життя Ісуса Христа в молодості. Російська газета «Музичний огляд», визначаючи премії за 2014 рік, назвала новосибірську постановку спектаклем року!
«Напад церковних мракобісів на оперу «Тангейзер» і режисера Тимофія Кулябіна — це ганьба. Ганьба Росії. Це те, що треба приховувати, чого треба соромитися, так неначе зараз, у 21 сторіччі, раптом у когось відкрилася середньовічна бубонна чума. Зустрілося те, що не могло зустрітися, — Вагнер і провінційний піп. Ніхто у світі не запідозрював, що вони можуть десь перетнутися. Де Вагнер, де сучасна оперна режисура і де цей мракобісний піп, який, не подивившись виставу, пише донос? Він вирішив, що ця постановка ображає його релігійні почуття? Якщо його релігійні почуття в принципі можуть бути ображені, значить, він невіруючий, значить, він — шарлатан або язичник», — написав російський режисер Кирило Серебреников у своєму Facebook.
За його словами, «треба вимагати припинити переслідування наших колег із цього сміхотворного приводу». «Новосибірськ, прокинься! Не ганьбіться! Інакше ці негідники та мракобіси прийдуть «ображатися» до вас», — додав Серебреников.
Андреас УМЛАНД, кандидат історичних наук, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Києво-Могилянської академії:
— Це проблема нетолерантної атмосфери в самій Росії. Якщо там пошукати, то, напевно, і в класичній російській літературі, музиці можна знайти щось, що суперечить сьогоднішньому законодавству відносно релігії, політичних поглядів, сексуальної орієнтації тощо.
Це відображення загальної репресивної атмосфери, яка зараз зачепила Вагнера і його «Тангейзера». Це відображення загального абсурду, який є в Росії щодо свободи слова, віросповідання, політичних поглядів тощо.