Як жив класик?

Перші експозиції тривалий час були розміщені в одному з корпусів Резиденції буковинських митрополитів. А з 1962 р. їх перемістили в одну з кімнат Чернівецького краєзнавчого музею. Але завідувач літературно-меморіального музею Ю. Федьковича Ольга Филипчук постійно наполягала: «На Буковині Федькович став засновником нової української мови і літератури, а тому заслуговує на музей!» Проте тільки 2004 року, на 60-річчя від дня заснування, заново створений Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича гостинно відчинив свої двері у новому приміщенні, а саме в меморіальному будинку на Соборній площі, 10, де в останні роки жив письменник. Тут він написав свої найкращі твори, редагував першу прогресивну газету краю «Буковина» і звідси відійшов у вічність. Тут ще витає дух того часу, культурне середовище XIX ст.

Спочатку відкрили лише меморіальні кімнати. І тільки після капітального ремонту науковці музею на чолі з О. Филипчук та художником-оформлювачем Романом Батогом розпочали роботу зі створення цілісної експозиції. На сьогодні вона розміщена в дев’яти залах і складається з двох частин: меморіальної та літературної.

У чотирьох залах літературної експозиції широко висвітлено життєвий та творчий шлях Юрія Федьковича. Тут на окремих стендах із вмонтованими прижиттєвими фотографіями за допомогою автографів, рукописів, листів та документів, прижиттєвих видань творів можна ознайомитися з основними віхами творчої діяльності та етапами життя письменника Ю. Федьковича.

Розпочинає експозицію діорама садиби Федьковича у Сторонці-Путилові, створена художниками Романом Батогом і Рудольфом Лекаловом, яка стала окрасою музею. Про роки навчання письменника нагадує шкільне свідоцтво, а військову службу, котрій Юрій Федькович віддав понад 10 років, представляє медаль, якою нагородили письменника, похідна чорнильниця та перша його поезія українською мовою «Нічліг». Крім того, експонуються рукописи художніх творів письменника — «Дезертир», «Новобрачник», «Шипітські берези», «У море», а також повне і найдосконаліше видання творів Юрія Федьковича, впорядковане й прокоментоване Іваном Франком, що побачило світ після смерті письменника 1902 р.

Найсвятіше місце в музеї — меморіальна кімната Юрія Федьковича. В ній збереглася паркетна підлога, по якій ходив письменник, робочий стіл, крісло, палиця — келеф, чорнильниця, прижиттєві видання творів, автографи, книжки з його бібліотеки. На стіні — розлогі оленячі роги. На них — гуцульський сардак, топірець, порохівниця, гуцульська сумка — тобівка. Крім того, в музеї можна побачити предмети вжитку та одяг Юрія Федьковича. На невеличкому столику, покритому білою домотканою скатертиною, а у миснику — речі хатнього вжитку, як меморіальні, так і оригінали того періоду. Відтворено і «красний кут». Лампадка засвічується тут у день пам’яті буковинського Кобзаря. Старий годинник, унікальні ікони доповнюють інтер’єр меморіальної кімнати. Але найціннішим експонатом музею, без сумніву, є офіцерський мундир і шабля полку та шапка (шако) австрійської армії, в якій свого часу служив Федькович. Ці речі не належать саме Ю.Федьковичу, але є оригінальними, що відтворюють епоху, в якій жив письменник.

Самобутністю оформлення вирізняється експозиційна зала «Вшанування пам’яті Юрія Федьковича». Тут у хронологічному порядку представлено матеріали, що висвітлюють ту чи іншу річницю від дня його народження. В експозиційній залі «Сподвижники Федьковичевого слова» за допомогою унікальних фотографій, документів, оригіналів прижиттєвих видань творів висвітлено життєві та творчі шляхи 18 письменників, які жили на Буковині та продовжували започатковану справу Ю.Федьковича.

— У стінах меморіальної оселі, де витає дух того часу, представлено раритетні речі доби письменника, — підкреслює начальник управління культури Чернівецької ОДА Віра КИТАЙГОРОДСЬКА. — Сьогодні Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича є одним із найкращих музеїв у області. Він має свої фонди, які нараховують понад шість тисяч одиниць зберігання. За роки існування в ньому побували сотні тисяч відвідувачів із різних регіонів України і зарубіжжя.