Забута ікона, індійські мотиви та Гуцульщина

Ця унікальна гуцульська жінка з трагічною долею (спочатку вона була остарбайтером у Німеччині, потім репресована за зв’язки з УПА і заслана на Урал), проте з незламним сильним характером, не сподіваючись, що її твори видадуть (хоча й мріяла про це все своє життя) видавала їх сама у формі самвидаву: прозові й поетичні твори окремо переплітала в окремі книги, малюнки — в художні альбоми (цикл «Доля гуцулки», який має частково автобіографічний характер, портрети видатних українців — І. Франка, Т. Шевченка, І. Котляревського), книжки оздоблювала витинанками. Її ікони, за оцінками спеціалістів, «живі», бо в них віддзеркалюється душа авторки, яка до написання кожної з ікон підходила через піст і молитву, ніколи не творила в свята. Не маючи особливих статків, пані Параска виконувала свої картини олівцями, фломастерами, гуашшю, аквареллю чи кульковою ручкою. Незвичними були й інші матеріали: малювалося все на ватмані, лінолеумі, мішковині, склі, ситці, дошці, камені, випалювалося на фанері. Це могли бути і кишенькові іконки, і метрові полотна.

Незвичні асоціації викликають роботи майстрині на індійську тематику: пригодницький роман Параски Горицвіт «Індійські заграви: Пригоди гуцулів в Індії», портрети індійських лідерів.

На виставці представлено книжки майстрині: написані власноруч, віддруковані на машинці, ілюстровані малюнками. Відвідувачі також можуть ознайомитися зі щоденниками, витинанками, світлинами й особистими речами з архіву мисткині. Експозицію створено спільно з Літературно-меморіальним музеєм Параски Плитки-Горицвіт у с. Криворівня та Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса.

Її доробок — це 16 книг малюнків, прозових творів та віршів обсягом понад 500 сторінок кожна, об’єднаних під загальною назвою «Подарунок рідному краю», та 30 книжок на релігійну тематику таким же обсягом. В кожну хату свого рідного села Криворівня вона подарувала чи то іконку, чи то календар, чи то малюнок дітям. Сама ж жила в хатині, яку вона побудувала з допомогою батька Степана. Тут заповідала зробити свій музей. В листопаді 2005 року Літературно-меморіальний музей Параски Плитки-Горицвіт приймав своїх перших відвідувачів. Коштом спонсорів виходять у світ перевидані твори, але багато з них ще лежать на горищі її хати, чекаючи на свій час.