Згадуємо Анатолія Буковського

Анатолій Буковський мав дар оповідати історії, цікаві самі по собі й водночас вигострені до яскравої символіки образів, передусім акторських. З акторами умів і любив працювати (бо ж і сам починав актором, служив у театрах Саратова, Тбілісі, Душанбе), то ж і не дивно, що уже в першій його самостійній роботі — фільмі «Серед добрих людей» (разом з Євгеном Брюнчугіним) — у головній ролі знялася велика актриса Віра Марецька. Надзворушлива історія про жінку, яка виростила чужу дитину, що загубилась у лихолітті війни, одначе знайшла сили віддати дочку її рідній матері. Майже зразкова мелодрама, про що нині варто сказати осібно — будити добрі почуття в людях зараз актуальніше, ніж будь-коли.

Анатолій Сергійович брав участь у війні, а відтак знав і цінував мистецтво як стимулятора доброти, благородства, співчуття чужим бідам.

Або ж картина «Бур’ян» за повістю Андрія Головка. Іван Миколайчук у ролі бійця революції, який вертає в рідне село битися за ідеали нового життя. Одначе в фільмі немає жорсткості, картина — про ніжність і про любов, що рятує все і всіх...

У кінці 1960-х усі ми дивилися один із перших успішних телесеріалів «Варчина земля». Варку зіграла чарівна Ніна Антонова — дружина режисера і любов усього його життя. На перший погляд, уповні радянський фільм — дівчина лишається в рідному селі, аби трудовою звитягою уславити рідний край. Одначе ж більше, одначе ж об’ємніше — про те, як поволі молода людина набирає в собі джерельної снаги жити, любити, творити. І які актори! Окрім Антонової — це і Валентина Владимирова, і Майя Булгакова, і світлої пам’яті (недавно залишила нас) Маргарита Кошелєва, і Микола Яковченко, Маргарита Криницина, Федір Панасенко, Нонна Копержинська, Борислав Брондуков... Потому буде ще чимало стрічок, поставлених Анатолієм Буковським. У тому числі й на воєнному матеріалі. Колишній командир взводу штабної розвідки (!) — подумати тільки, адже війну закінчив 19-річним, як рано став дорослим! Фільм «Володчине життя», мабуть, багато в чому автобіографічний — не випадково ж у головній ролі зняв свого юного сина Сергія. Про хлопчину, який у 16 років пішов на фронт, був поранений, отримав орден, пізнав перше кохання...

Сьогодні Сергій Буковський — видатний режисер неігрового кіно. Зокрема, відзняв фільм «На Берлін!», в якому два ветерани війни — батько й тесть Сергія — їдуть до Берліна, щоб нагадати собі, щоб збудити в собі спогади про війну. На якій було всього — і горя неміряно, і доброти, і тихої ніжності до проявів людського. Нині Сергій знімає фільм про маму, Ніну Василівну Антонову, яку так охоче знімають зараз у телесеріалах. Ніжність (саме це слово чомусь мені хочеться повторювати сьогодні) батьків зігріває нас і через багато років, і віддаровується, слава тобі, Господи.

Згадаємо славного, доброго, красивого чоловіка, талановитого режисера Анатолія Буковського!