«Зрозуміти вірш – значить, насамперед його почути»

У будь-якому жанрі у творчості Паса переважав глибокий інтерес до Мексики і соціальна відповідальність. Однак від безлічі інших авторів його відрізняло тяжіння до містичності. Критики відзначали широту обхвату і раптові тимчасові переноси: зближуючи такі несхожі сфери людської діяльності, як сучасне і стародавнє мистецтво, філософія, релігія антропологія, психологія і політика. Октавіо Пас успішно поєднував сюрреалізм — з класицизмом, а сучасний Захід — з древньою Мексикою і традиційно з Азією...

«Вірші не можна пояснити — тільки зрозуміти»; «Всі люди в якусь мить свого життя відчувають себе самотніми, скажу більше — по суті, людина завжди самотня. Адже жити    — це невпинно прощатися з тим, чим ми були, стаючи тим, чим ми будемо, вічно чужим нам майбутнім. Самотність — глибинний сенс людського буття. Тільки людина буває самотня і тільки вона не може обійтися без іншого»; «Зрозуміти вірш — значить насамперед його почути. Слова входять через слух, змінюються перед очима... Будь-яке прочитання віршів завершується мовчанкою. Читати вірші — значить слухати очима, слухати — читати слухом», — каже письменник.

Про поета, есеїста-культуролога, перекладача, публіциста, дослідника цивілізацій Заходу і Сходу, якого, на жаль, нині мало знають у нашій країні, та про роль митця у національній культурі розказує читачам «Дня» Надзвичайний і Повноважний Посол Мексиканських Сполучених Штатів в Україні Беренісе Рендон Талавера.

— Пані посол, без перебільшення можна стверджувати, що ХХ століття було надзвичайно плідним для мексиканської літератури. Маю на увазі передусім поезію модерністів, а також могутню прозу таких майстрів як Альфонсо Реєс, а згодом Хуан Рульфо та Карлос Фуентес. Та проте творчість Октавіо Паса, навіть у цьому контексті, посідає особливе місце. Розкажіть у чому особистість спадщини Октавіо Паса для мексиканців?

— Октавіо Пас (1914—1998 рр.) — один із найвизначніших поетів не лише Мексики, а й усього іспаномовного світу в ХХ столітті! Крім того, він був також есеїстом, видавцем, перекладачем і взагалі своєрідним містком між культурами та мовами. З-під його пера вийшли 26 збірок поезії та прози у віршах, одна збірка п’єс і тридцять книжок есеїв. Нагадаю, 1990 р. О. Пас був пошанований Нобелівською премією з літератури «за пристрасні всеосяжні твори, позначені чуттєвим інтелектом та гуманістичною цілісністю», як це сформулював у своєму рішенні Нобелівський комітет.

Окрім того, що залишив нам колосальну літературну спадщину, Октавіо Пас був дипломатом (працював у Міністерстві закордонних справ і в нашому посольстві в Японії, а також послом Мексики в Індії та Франції) і цей досвід вплинув на його літературну творчість.

Він також був великим популяризатором красного письменства й культури взагалі, був ініціатором створення низки часописів, найважливіші з-поміж яких «Плураль» та «Вуельта» — останній зажив слави як найбільш значущий журнал в іспаномовному світі.

Твори О. Паса перекладені 32 мовами. Такі визначні діячі світової культури як Семюел Беккет, Елізабет Бішоп, Мюріел Рукейзер та інші присвятили творчості Паса книжки. А його «El labertino de la soledad» («Лабіринт самотності», 1950 р.) визнаний однією з найвидатніших книжок у жанрі есеїстики!

Октавіо Пас — наша національна гордість. Він єдиний мексиканський письменник, удостоєний Нобелівської премії, підкріпленої ще низкою престижних відзнак, таких як Національна премія (1977), премія Мігеля Сервантеса (1981), премія Альфонсо Реєса (1986), премія принца Астурійського (1993).

— Ми вже торкнулися деяких граней особистості Октавіо Паса. А ще він був соціологом, філософом, культурологом. Відтак які найприкметніші риси його творчості ви відзначили б?

— Поезія Паса виразно філософська, його можна назвати поетом-есеїстом. Його думка добре орієнтує нас у дилемах нашого часу, в сучасному соціальному світі. В своєму великому творі «Лабіринт самотності» він розкрив ідентичність мексиканця. А ще він був невтомним борцем за свободу та демократію. Він був письменником-полемістом через трансцендентність своїх політичних і філософських позицій. У поезії він відійшов від традиційних форм і кинувся в модернізм, зробивши головним її чинником думку.

— Коло зацікавлень Октавіо Паса надзвичайно широке: це і поезія сюрреалізму і творчість Луїса Бунюеля, і соціальна антропологія Клода Леві-Стросса, і постать маркіза де Сада... Одну зі своїх книжок Пас присвятив видатній мексиканській поетесі ХVІІ століття Хуані Інес де ла Крус. Що, на вашу думку, єднає нашого сучасника Октавіо Паса з цією унікальною особистістю?

Передусім їх об’єднують поезія та думка: кожен із них належить своєму часові, але обоє прагнули пояснити особливості свого часу. Октавіо Пас захоплювався Хуаною Інес — мексиканською поетесою та мислителькою ХVІІ століття, котра, як і Пас, випередила свій час. Творчість обох сповнена критичної енергії та творчої пристрасті. У «Пастках віри» О. Пас досліджує значення її життя та творчості, що робить зрозумілим її рішення припинити писати, як своєрідну форму протесту певним чином обумовлену звичаями та умовностями тогочасної Мексики.

— Розкажіть, як відзначається 100-ліття Октавіо Паса в Мексиці та за кордоном, зокрема, які заходи планує посольство провести в Україні?

— У Мексиці 2014 рік проголошено «Роком Октавіо Паса». Відбуватимуться літературні зібрання, зустрічі вітчизняних інтелектуалів зі всесвітньовідомими письменниками. В планах випуск ювілейного повного зібрання творів, проведення концертів, зокрема, перше публічне виконання кантати на слова поеми «Сонячний камінь», яку багато хто вважає вершиною в поетичній творчості О. Паса. А ще випуск ювілейної поштової марки та ювілейного білета національної лотереї та багато іншого.

Усі ці заходи дадуть чудову можливість повернутися до його творчості та особистості. Їхня мета — краще пізнати спадщину Октавіо Паса, і це передусім стосується молоді.

Різноманітні заходи відбуватимуться і в різних куточках світу, наймасштабніші — в іспаномовних країнах і в тих державах, де Октавіо Пас працював як дипломат (Франції, Індії та ін.). В Україні передбачається проведення конференцій в університетах Києва, а також презентація першого книжкового видання О. Паса українською мовою.