Британці відкрили Європу

Північ Європи була освоєна людьми ще 800 тисяч років тому, показали археологічні розкопки в британському графстві Норфолк. Стародавні британці, схожі на стародавніх жителів півночі Іспанії, стали першими колонізаторами суворої природи Північної Європи.

Колумб відкрив Америку, а стародавні британці — північ Європи. Саме жителі Туманного Альбіону стали першими поселенцями на півночі континенту, говориться в праці, опублікованій у Nature.

Велика група археологів із Музею природничої історії, Британського музею, Університетського коледжу та Університету Лондона провела масштабні розкопки в східній частині Англії, на побережжі графства Норфолк.

Отримані дані «зістарили» освоєння Європи стародавніми людьми принаймні на 100 тисяч років.

На місці розкопок було виявлено понад 70 зроблених із кременю знарядь праці первісних людей.

«Ці знахідки — найраніші з відомих нині свідчень освоєння території Британських островів стародавньою людиною. Вивчаючи знайдені артефакти, ми можемо краще зрозуміти особливості поведінки стародавніх людей, їхні шляхи адаптації до довкілля й те, як вони виживали в суворих умовах. Вони через якісь причини покинули Африку — колиску людства і, власне, були першими «колонізаторами» Європи» — пояснив професор Кріс Стрінгер, керівник дослідницької програми «Походження людини» Музею природничої історії в Лондоні.

Схід Англії не найсприятливіше місце для життя в контексті клімату й рослинності. Тим паче важко доводилося там, як можна передбачити, стародавнім людям. Для вчених стало несподіванкою, що під час першої колонізації Європи люди просунулися так далеко на північ. Традиційно вважалося, що близько півмільйона років тому «праєвропейці» жили лише на південних територіях — між Піренеями та Альпами. Проте 2005 року британські археологи виявили докази життя стародавніх людей на території графства Саффолк близько 700 тисяч років назад. Тоді такий «північний кидок» пояснили особливостями клімату: в цей період погода в Британії на короткий час стала подібною до сучасної середземноморської.

Знахідки в Хаппісбурзі (Норфолк) виявилися ще стародавнішими — до 800 тисяч років тому назад.

Виявлені кременеві знаряддя праці можуть розповісти свою історію. Їхня важливість не лише в особливій стародавності, але й у тому, що вони зберігають низку слідів особливостей довкілля того періоду, коли їх було створено. Із їхньою допомогою вчені «читають» літописи особливостей флори та клімату стародавньої Англії.

800 тисяч років назад клімат там був навіть суворіший за сучасний. Виходить, що стародавні люди мігрували зі сприятливішого теплого клімату в холодний і успішно впоралися з необхідністю переносити зими, виробили способи захисту від холоду та створення запасів їжі.

Знаряддя праці, знайдені в Хаппісбурзі, — перше свідчення проживання людей періоду раннього плейстоцену в настільки холодному кліматі — на межі бореальних лісів Євразії. Освоєння цього середовища — помітна віха на шляху людини до подолання складних умов життя й підкорення природи своїм інтересам. Близько мільйона років назад бореальні ліси покривали велику частину Європи (вважається, що їх було знищено людьми через практику вогнево-підсічного землеробства). Рослини та тварини, придатні людині для їжі, зустрічалися в такому середовищі не дуже часто. На широті межі бореальних лісів значною ставала зміна тривалості дня влітку й зимою. Короткі холодні зимові дні — найважча пора року, з якою доводилося боротися нашим далеким предкам.

Знайдене поселення стародавніх людей розташовувалася в можливому стародавньому руслі Темзи. У прибережній частині прісні води великої річки через приливи й відливи змінялися солоними водами океану. У заплаві росли в основному трави і жили травоїдні тварини — мамонти, стародавні носороги та коні. Із хижаків там мешкали гієни, шаблезубі кішки. І жили, звичайно, стародавні люди. Довколишні ліси були переважно хвойними й давали їжу куди меншій кількості великих ссавців.

Виявлені на території Норфолка кременеві знаряддя праці було досліджено максимально детально. Опубліковано їхні тривимірні знімки, а також їхню повну внутрішню структуру, вивчену за допомогою комп’ютерної томографії — пошарового сканування за допомогою рентгенівських променів. Дослідники сподіваються, що детальні тривимірні цифрові моделі знайдених артефактів зможуть використовувати вчені зі всього світу в своїх дослідженнях.

На жаль, викопних останків людей на місці розкопок знайти доки не вдалося.

«Це «Святий Грааль» нашої роботи», — поремствував професор Стрингер.

Вчені вважають, що стародавні люди Хаппісбургу можуть бути схожими з Homo antecessor, останки якого виявлено в регіоні Атапуерку на півночі Іспанії, недалеко від Країни басків. Ті останки отримали ім’я Homo antecessor — «людина-попередник» — і датуються тим же періодом.