«Державний зрадник», «в’язень совісті», «троль»...

Цього тижня українську медіа-спільноту сколихнула безпрецедентна подія — вперше за час проведення АТО затримали журналіста, якому інкримінують... державну зраду! Тим більше дивно, що обличчя цього медійника не надто помітне в загальнонаціональному інфопросторі. Затриманий — івано-франківський журналіст Руслан Коцаба, який називає себе «військовим кореспондентом», адже ще від початку літа часто їздив на фронт. Щоправда, здебільшого він знімав із боку так званих ЛНР і ДНР, а одним із основних його месиджів традиційно був такий: «В Україні — громадянська і братовбивча війна». Проте тоді СБУ не зважала на журналіста, а затримала його тільки після того, коли він опублікував на своїй сторінці в YouTube відеозвернення до Петра Порошенка під назвою «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації», в якому заявив про свої наміри ігнорувати повістки з військкомату і закликав усіх українців робити те ж саме. У неділю, 8 лютого, одразу після обшуку у квартирі Коцаби, відбувся суд. Кореспондента звинуватили в державній зраді, перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань та обрали міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою на час ведення слідства протягом 60 днів.

«Силовики таким чином показали приклад, що немає чого виступати проти мобілізації, але якщо Коцабі інкримінують тільки це, то, думаю, справа «розвалиться» або закінчиться умовним строком, — коментує «Дню» юрист Інституту Медіа Права Ігор РОЗКЛАДАЙ. — Очевидно, що його обмежили взяттям під варту, щоб він не продовжував антимобілізаційну діяльність, а далі будуть провадити розслідування. Проте більше викликає питань, чи ця справа стосується тільки антимобілізаційного звернення, чи інших епізодів, у яких він встиг «засвітитися». Зараз на «Фейсбуці» поширюють відео, як Руслан Коцаба виступав у ефірі російських каналів як журналіст телеканалу «112 Україна». Слідство має довести, що його дії справді були протизаконними і мали ті наслідки, які йому інкримінують. Оцінки суперечливі. За один антимобілізаційний сюжет це непропорційна міра покарання. Скоріше за все, на Коцабу мають щось більше, і вже за сукупністю діянь тлумачать це як систематичну діяльність і, очевидно, як злочин».

«ПРОРВАЛО»

Одразу ж після суду бурхливо, а що ще більш цікаво, дуже поляризовано відреагувала українська медіа-спільнота. Одні називали це «переслідуванням свободи слова» і «цензурою», інші ж позитивно характеризували цю справу. За кілька днів Руслан Коцаба із маловідомого українського журналіста та відеоблогера перетворився на ключову фігуру медіа-скандалів. Дійшло до того, що Представництво міжнародної організації Amnesty International в Україні назвало медійника «в’язнем сумління», директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає його «політичним в’язнем», а уповноважений з прав людини Валерія Лутковська говорить про «недопустимість у демократичному суспільстві такого обмеження свободи, як у справі Руслана Коцаби».

У гру також одразу включилися російські медіа, які й до того часто використовували слова журналіста про «громадянську війну» і поширили його антимобілізаційний відеоролик, а тепер із ще більшою наснагою взялися розкручувати тему «гонінь» в українському інформаційному просторі. «Виникає питання: чому так? Це вже реакція агітпропу російського? Але Руслан Коцаба давав інтерв’ю російським медіа, відповідно вони його вважають «своїм». І тут питання: чому він «свій» для російських журналістів?..» — ставить риторичне питання пан Розкладай.

Різко критично з приводу таких ситуацій висловився Петро Порошенко на засіданні Кабінету Міністрів у середу, 11 лютого. За словами Президента, на сьогодні СБУ затримала вже аж 19 «активних критиків мобілізації». «Два тижні тому була розпочата потужна кампанія, інформаційна війна проти України зі спробою зірвати мобілізацію... СБУ вже знайшла лігво, звідки генерувалася антиукраїнська активність, на сьогоднішній день уже взяли за одне місце 19 активних критиків мобілізації, за моїм дорученням СБУ буде продовжувати цю роботу і надалі. Ніякого відношення до демократії, до свободи слова ця антидержавна діяльність не має», — заявив гарант. Та якщо про справу Руслана Коцаби СБУ повідомило, то про 18 інших — ні.

КІЛЬКА СЛІВ ВІД РУСЛАНА КОЦАБИ

Якщо переглянути репортажі, відеозвернення та інтерв’ю в студіях інших телеканалів тепер уже скандального журналіста, виглядає так, що Коцаба сам заплутався у своїх переконаннях. Він говорить про «добровольців» і «ополченців» без лапок, але в той же час зазначає, що у них — «офіцерська виправка». Говорить про «громадянську війну» і разом із тим каже, що Росія не прийме назад людей зі зброєю.

Більшість медій і блогерів, розповідаючи про горезвісний антимобілізаційний ролик Коцаби, поширюють одну і ту ж його фразу: «Мені простіше від двох до п’яти років відсидіти у в’язниці, ніж я буду йти зараз на громадянську війну, вбивати або сприяти вбивствам своїх співвітчизників, які живуть на сході. Навіть якщо вони по-іншому думають і вважають, що київська влада не гідна того, щоб їй підкорятися...» І справді, риторика російської пропаганди, проте журналіст скоріше став «корисним ідіотом», ніж умисним підривником. В тому ж таки зверненні є й інші цитати Руслана, варті уваги. «Вчора були сумні роковини голосування у Верховній Раді... Небесна Сотня загинула, виходить, задурно. Ніхто з тих (виконавців і організаторів убивств) не покараний. Ні політично, ні кримінально. Всі вони ходять, сміються і пантрують ті самі схеми, по яких вони розкрадали бюджет за попереднього президента», — саме з цього починає своє звернення журналіст. Або ще от: «Я відмовляюся йти воювати, коли наші олігархи не змінили правил гри... замість того, щоб подумати, як пом’якшити цей соціальний вибух, який неодмінно буде навесні». Й далі вже конкретно до Президента: «Зупиніть це все, що твориться на сході. Якщо не можете політичними методами — змініть переговірників».

То чи таким страшним є Коцаба, як його малюють? «Особисто я переконаний, що Коцаба став жертвою російської пропаганди, — сказав на прес-конференції голова Львівського обласного осередку Незалежної медіа-профспілки Роман Рак, передає ZAXID.NET. — Навряд там є елементи шпигунства, але це людина, яка повелася на тимчасову славу і популярність і почала просувати таку інформацію».

Звісно, це не виправдовує журналіста у його публічному заклику до українців відмовлятися від мобілізації. Як і не виправдовує його одностороннього підходу до висвітлення ситуації на фронті — невже за стільки поїздок у саме серце так званих ДНР і ЛНР журналіст не спромігся провести об’єктивне розслідування? Не зміг чи не схотів? Росії був потрібен «західняк-русофоб» — вони його знайшли і використовували як могли, але тільки в рамках того, що їм було потрібно. Справжніми поглядами Коцаби ніхто не цікавився. До СБУ. Судять Руслана Коцабу, умовно кажучи, «за законами воєнного часу», проте юридично цього самого воєнного часу або стану в Україні немає.

Варто сказати, що всі, хто з розважливістю ставиться до дій спецслужб, одностайні в одному: Коцаба — явно не «найбільша риба» у цьому ставку, а скоріше — «пішак» у грі. Лунають прізвища Бондаренко, Бузини, Льовочкіна — мовляв, а за них коли візьметься СБУ? Бо є маленькі кроки, а є великі роздуті інформаційні приводи, які відволікають суспільство від більш крупних фігур. «Випадок Коцаби дуже простий, — пише на своїй «Фейсбук»-сторінці журналіст-розслідувач Дмитро Гнап. — Якби українські танки оточували Воронеж, то зрив мобілізації цілком зійшов би за антивоєнний протест. А оскільки реальність прямо протилежна, то його акція — удар у спину своїй країні, яка б’ється за незалежність. Можна сперечатися про доцільність арешту. Але що безперечно, так це те, що поруч із Коцабою мають присісти Ахметов, Єфремов та Гужва. Інакше Коцаба  насправді буде виглядати нещасним страждальником за свободу думки».