Диспропорційний плюралізм
Активна реклама й постійна присутність у ЗМІ ще не гарантують підтримки з боку виборців. Таким є один із висновків проекту з моніторингу парламентської виборчої кампанії в засобах масової інформації, основні результати якого було представлено у вівторок Академією Української преси та Інститутом соціології НАН України на прес-конференції у Києві. Складовими проекту були моніторинг політичних новин десяти провідних телеканалів (із жовтня 2005р. до березня 2006р.), дослідження обсягів і змісту політичної реклами партій і блоків, а також моніторинг виборчої кампанії в регіональній пресі.
Що стосується першого пункту — моніторингу теленовин, доктор соціологічних наук Наталя Костенко відзначила, що загалом парламентська кампанія була більш вільною, ніж президентська кампанія 2004 року, але в той же час більш спокійною і менш драматичною; проте досягнуті ЗМІ професійні стандарти під час виборчої кампанії були все ж досить рухомі. Зокрема, це стосується такого показника, як збалансованість новин. Якщо в листопаді 2005 року, згідно з даними моніторингу, збалансованих новин було 27%, то в грудні вже 22%, в лютому 2006 — 20%, а в березні — 16%. Лідером із збалансованості в березні (на піку кампанії) став телеканал СТБ, на якому два погляди містило кожне третє повідомлення. Серед інших основних констатацій — поступовість збільшення частки повідомлень про парламентські вибори серед усіх повідомлень про події в Україні — з 15% в листопаді 2005р. до 23% у лютому 2006р. і 30% у березні. Цікаво, що стабільно найменшою була частка повідомлень про вибори на державному УТ- 1 (максимум — 19% у березні). Окрім того, відзначено такі особливості висвітлення виборів на ТБ, як перерозподіл уваги на користь фаворитів виборчої кампанії, значні диспропорції в згадці політиків різних партій і блоків (особливо «пощастило» на увагу з боку телеканалів блоку «Наша Україна»), а також дисбаланс у розподілі синхрону між представниками різних партій і блоків (у лютому й березні найбільший доступ до нього мав Юрій Єхануров — 13 і 14% відповідно). Ще одна важлива констатація моніторингу — виразне позиціонування партій і блоків за каналами напередодні виборів. Хоча, на думку доктора соціологічних наук Сергія Макеєва, «політична спорідненість» телеканалів навряд чи може визначатися в термінах ангажованості або неангажованості, і в сукупності вони давали досить плюралістичну картину виборів.
Що ж до політичної реклами на ТБ, окремий пункт — її ціннісний контекст. За даними моніторингу, поняття, що найчастіше згадуються в політичній рекламі — «Україна» (22% — у березні, 30% — у лютому, 23% — у січні), «професіоналізм менеджменту» (9 % — у березні, 18% — у лютому, 9% — у січні) і «орієнтація на Росію» (у березні — 7%). А цікавим поміченим у ході дослідження нюансом став рух політичної реклами у бік торговельної, з використанням напрацювань останньої...
