Гра для маргінесу. Дивіться всі!
У №174 «День» пообіцяв, що «готовий надати можливість» висловитися всім, кому є що сказати з приводу пропонованого українським телеглядачам на «1+1» російського так званого «реального телебачення». Отже, якщо дозволили, то дозволю собі...
Мав змогу ще раніше дивитися подібну «гру в підглядання», але якусь делікатнішу, інтелігентнішу, на польському приватному каналі «PolSat», а також серію американського «Reality». Сюжети про дійсно реальні, екстремальні, часом драматичні випадки, де реальні люди виказували мужність, сміливість, винахідливість, волю до життя. Або й про комічні випадки, над якими можна було посміятися. Не над людьми, а над ситуацією. Отже, дещо знаю, що таке «real-TV». Пропоноване нам російське ним не є. Це — однозначно. А що воно таке, оті «великі куші», «треті зайві», «гареми»? Один простакуватий знайомий, не дуже добираючи слова, сказав після мимовільного включення цього «шоу», мовляв, «та паскудства різні показують і матюкаються». Грунтовніше й інтелігентніше — осудливо охарактеризувала їх Наталя Влащенко у згаданому числі «Дня». Можу підписатися під кожним її словом, і власне тому, що темпераментно й морально ставиться до такого «реал-ТВ» та його «батьків». Погана гра поганих «акторів, поставлених у примітивні штучні ситуації, примітивні балачки «за склом», вульгарно-примітивний ерос...»
Ну так, досить нам серйозних справ, зацікавлень, осмислення чогось, або й просто веселої забави нормальних — і не дурних, зауважу — людей. ОГЛУПЛЕННЯ — ось як це називається. Його «батьки» кажуть: є «рейтинги», «народ цього хоче», а воно ж ринок і конкуренція, на телебаченні теж, залежно від «рейтингу» рекламодавці дають телерекламу. Так заробляються гроші.
Просто. Логічно. Нефахово. Примітивно.
Це що, ота частина шанувальників низькопробних «шоу» (де там йому до футболу, пане Оселедчик!) — ця невибаглива публіка є чи має бути основним споживачем рекламованих товарів і послуг? Не заздрю такому бізнесу. І такі рекламодавці не викликають симпатій.
Кажуть: класична, традиційна культура, естетика цікавить незначний відсоток телеглядачів, а тому... А тому треба вміти робити нормальні телепрограми для нормальних людей якісно, високопрофесійно. А ось приклад: якби громадська рада британської медійної корпорації ВВС делікатно порадила керівникові одної із своїх комерційних програм робити її цікавішою чи поліпшити англійську вимову (засилля французької або німецької мови там немає), а він взявся пояснювати, що не може цього зробити, його б без зволікань звільнили з посади, запропонувавши її тому, хто вміє і може. Бізнес, панове, бізнес! І пошанування глядачів та слухачів, без спекуляцій на низькій моральності та примітивних смаках маргінесу.
