Хто кого переспіває?
Телебачення, радіо, Інтернет зараз намагаються привернути до себе увагу якомога більшої аудиторії. Девіз «рейтинг — все» став правилом. І якщо всеукраїнські канали у своєму наслідуванні цього девізу наповнюють телеринок різноплановим продуктом для того, щоб охопити більший прошарок глядачів, то музичні канали виходять із ситуації, дотримуючись тих же — масових — смаків у естраді.
З початком розвитку українського телебачення при наявності всього трьох загальнонаціональних каналів — УТ-1, УТ-2, УТ-3 — музика в маси поступала рідко і порційно. Тоді в цьому смислі досяг успіху «третій» УТ. Харківська студія «Приват-ТБ», що набирала оберти, запустила в ефір «Реп-обойму», про музичний напрям якої говорить сама назва. Анатолій Весклярський на цьому ж каналі «породив» рокерський «Джемікс». Це були одні з перших форматних музичних програм — альтернативна відповідь «масовій» «Ранковій пошті».
Сьогодні музики стало набагато більше, і доказ цьому — ряд спеціалізованих музичних каналів. Піонером тут став «ОТV». Взявши за основу інтерактивне телебачення з фінансовим уклоном, канал і зараз нагадує «Концерт на замовлення». І сьогодні там можна замовити пісні з репертуару Тані Буланової початку її творчої кар’єри. Ця ж специфічна особливість каналу дозволяє за невеликі гроші «розкрутити» пісеньку явно провальну. Якби не цей канал, телеглядачі ніколи б не дізнались, що є співачка Аліка і що Анжеліка Рудницька настільки популярна, що її відео замовляють по два рази підряд. (До речі, музичний проект останньої — «Територія А» (ICTV) — із незрозумілих причин користувався успіхом у регіональних тінейджерів. Можливо, через присутність на вершинах хіт-параду Юрка Юрченка, який був «територіальною» «альтернативою» Олександра Пономарьова, і через часті гастрольні тури своєї команди виконавців.) Хоч є у каналу «ОТV» і своя «фішка», що відрізняє його від інших — новини Інтернету. Тут іноді можна черпнути корисну інформацію.
Нещодавно на повен голос заявив про себе канал «М1» — як перший всеукраїнський музичний канал. Креативні ідеї каналу відповідають імпортній назві. «Хедлайнерами» каналу сміливо можна назвати програми «POP.ua» і «Російські гірки». Перша з них є хіт-парадом антипатій, тобто телеглядачі голосують за тих, кого хочуть прибрати з ефіру. Ведучий цього проекту, колоритний афро-українець Мирослав Джонович Кувалдін (соліст групи «The Вйо»), іноді виглядає не дуже переконливим, але завжди веселим. Паровозом «Російських горок» управляє дотепник Сашко Положинський із групи «Тартак». Ця програма почала свій вояж із телеканалу ICTV, для якого вона робилася все тим же «М1». Теоретично, якщо спробувати об’єднати ведучих цих двох проектів в одному шоу і дати їм більше свободи в ефірі, то, можливо, з них вийшли б вітчизняні Бівіс і Батхед.
Варто відзначити, що ведучі новин каналу «М1» мають екзотичну зовнішність, неупередженість і добре поставлену мову. Було б непогано, якби продюсер «М1» Олександр Асаулюк відродив на цьому каналі свою програму «Асоціації», що виходила раніше на УТ-2. Хоча, хазяїн — пан. Денний блок «Хорошоу» цікавий ідеєю, але недосконалий, як і попередні спроби інших каналів створити програми для молоді. Усмішки ведучих натягнуті і не виглядають «голлівудськими», хоча з часу першого виходу програми можна вже звикнути до камер і дзвінків глядачів. Окремий момент — біжучий рядок внизу екрану. Можна «вбити» час, споглядаючи повідомлення від однієї, двох, трьох дівчат, які по черзі або разом бажають познайомитися. Чекаєш, що в будь-яку хвилину може вискочити повідомлення: «Синок. Відвали від телевізора. Твоя мама». Не можна не відзначити громадянську позицію в підході «М1» до програмної сітки. У день трауру за загиблими під час «скнилівської» трагедії канал цілий день транслював класичну музику, в той час, як інші не змінювали сітку мовлення. Ще одна новина на українському ТБ і на каналі «М1» — «Web- камера». Телеглядач може на час відчути себе папарацці, «підглядаючи» за життям інших людей.
Особливу нішу зайняв телеканал «Enter» — дорогий і якісний телемузичний проект. Постійний онлайновий діалог із глядачем останньому може піднести в подарунок поїздку на фестиваль або зустріч із зіркою. А якщо ця зірка — Моббі, то не варто пояснювати фінансові можливості каналу. Ранковий блок «Ранощі» завжди повний свіжої музичної інформації. Під час проведення кастінгу на роль ведучого цього блоку претендувало немало кандидатів, але вибір чомусь упав на Крапку — надто рухливу дівчину. Особливо хочеться відзначити ведучого новин Олексу. Якщо всі українські ведучі підлесливо говорять про будь-яку західну «зірку» або подію, то він не боїться критикувати, підколювати і висміювати «метрів» світової музики. Завдяки цьому глядач може відчути себе ближче до музичного Олімпу. На каналі дуже багато свіжих кліпів і концертів. Обмежень формату тут немає — музика настільки різнопланова, що тримає біля екрана як шанувальників солодкуватої попси, так і любителів жорсткого хард-року. Проекти «Document» і «Perfomans» — це вже прецеденти в українському телеефірі. Перший — це програма про те, що ви хочете дізнатись про біографію свого кумира. Другий — концерт, на який хотіли потрапити, і... потрапили... шляхом натиснення кнопки на пульті дистанційного управління. Загалом, «Еnter» можна сміливо назвати найсильнішим музичним каналом, якби не одне «але». Сьогодні київська компанія «Воля» перестала транслювати канал у вузькосмуговому кабелі і тим самим позбавила багатьох глядачів якісної музики.
Із неспеціалізованих мережевих каналів СТБ також має свій сегмент музики в ефірі — це «Biz-TV». Сьогодні вони поступилися в потужності, але наздогнали в якості. Студії, оформлені в «американському» стилі, додають програмам певного колориту. Старожил каналу Гліб -G не перестає дивувати глядача чудернацькими зачісками і слизькими темами розмов.
Ні для кого не секрет, що до рівня американського МTV або французького МСМ нашим музичним каналам ще рости і рости. Можливо, головна причина відсутності перспективи зростання — це мізерна кількість в ефірі якісної вітчизняної музики. Якщо хто із українських виконавців і випускає достойний кліп, то його заяложують «до дірок», поки не з’явиться новий. Але варто відзначити бажання наших музичних каналів удосконалюватися, шукати свої фірмові «фішки» і заманювати в свої тенета якомога більше глядачів. А чи зможемо ми запропонувати український конкурентоспроможний канал (для початку хоча б європейського рівня), покаже час.
