Крем із усіх тістечок
Телеглядачі, зібравшись разом, звичайно скаржаться одне одному: «Нема чого дивитися». Цього року завдяки збільшенню прибутків від реклами вдвічі-втричі потік нових програм також став більшим приблизно вдвічі. І хоча кількість не йде разом із якістю, виникло бажання відшукати в цьому каламутному потоці новомодних реал- і розмовних шоу, а також серед старих добрих новинних програм і документальних фільмів краще. Якщо як слід пошукати, то знайдеться. Варто говорити про ті програми, які не втрачають марки від випуску до випуску при спочатку заданій високій планці.
Політичним коментатором бути нині не модно. Часом В’ячеслав Піховшек ( ТСН-Епіцентр, «1+1» ) був мало не єдиним телеекспертом, який давав оцінку того, що відбувається. При загальній тенденції скорочення інформаційно- аналітичного мовлення, 45 хвилин «Епіцентру» підтримують реноме новинників. Сильний момент програми — метод фокуса. Саме аналізування, а не просто інформаційна скоромовка. Можна по- різному розставляти акценти, але важливо не помилятися у визначенні значущості події. Так, за останній тиждень не дали загубитися в поточних справах варшавським зустрічам. Можливо, від того, що політики заговорили більш дипломатично, щось може змінитися і в політичній обстановці.
На цю ж тему і в «Подробицях» «Інтеру» пройшов сюжет, але — в загальній череді він особливо не наполягав на винятковості події. Проте головні переваги цієї панорами новин наприкінці тижня лежать у іншій площині. «Подробиці» рухаються не вглиб, а вшир. Поки iще не системно, але розширюється мережа зарубіжних кореспондентів; про політику — «без фанатизму», а лише коротку вижимку; а на закуску — декілька «людських» історій. Зірка в цієї програми одна — Олександр Колодій. Він з’являється то з прямими ввімкненням із Вашингтона, то як ведучий у студії. Але за масштабом і повноваженнями йому далеко до Парфенова, як і «Подробицям» до «Намедни» (НТВ). Розмаху бракує. Референдум у Ірландії — це реально, а шаховий матч між комп’ютером і Крамником у Бахрейні — навряд чи! Однак це те краще, що є на українському ТБ.
Безперечний успіх УТ-1 у цьому сезоні — країнознавчий суботній серіал «Світ світів» (Франс Інтернасьйональ). Не думаю, щоб у нього був високий рейтинг. Різноманітні телеподорожі вже доволі втомили. Але це інший погляд (європейський) і інший підхід (гуманний). Автор уникає заяложених тем і скоріше уточнює асоціації, які викликає та чи інша країна. Скажімо, Шотландія дала світові гру в гольф, віскі, тканину твід та, природно, шотландку. А «золотий запас ідей» кожної країни — це те, що допомагає людям вижити. В Індії кожного ранку о шостій годині всі, хто бажає, може зібратися, щоб посміятися. Йога сміху — краща розрядка. Японській перекладачці, яка потерпіла від землетрусу, повернув здатність сміятися й плакати театр. Але немолодому таксистові в білих рукавичках із Токіо знімати напруження вже 50 років допомагають церемонні народні танці, а няня з дитячого садка перевтілюється, коли запекло б’є в національний барабан. Із задоволенням звертаю увагу на ненав’язливий фемінізм. Країна тим цивілізованіша, чим більше прав вона дає своїм трудівницям. І з кожною серією крiзь різноманітність етносів все сильніше проступає велика єдність світу. Це ми, українці, придивляємося до інших, порівнюючи їхнiй рівень життя з нашим. А ситі європейці просто милуються унікальністю країн і народів.
Якщо минулою весною тон задавали «Подвійний доказ» і «Я так думаю» («1+1»), то тепер останнє рівняється на «Принцип доміно» ( «Новий» — виробництво НТВ). Тут, як і в усіх ток-шоу, обговорюються популярні теми й тасується колода російських знаменитостей. Але рівень вже інший — дві дотепнi пані навіть не беруть інтерв’ю — бесiдують із запрошеними. При цьому їм вдається уникати вульгарностей. Ще один гачок уваги — перший гість, якого обговорювана проблема турбує, й усі намагаються йому допомогти. Навіть якщо це відомий портретист Нікос Сафронов, який має сумніви, чи правильно він поділив свою спадщину.
Цікаво, що це шоу потрапило в «штиль» денного ефіру. На «Новому» у фаворитах прайм-тайму інше гидке ток-шоу — «Вікна», яке руйнує родинні засади, і здається, що воно оббризкує брудом будь-кого, хто його дивитиметься. Невже відповідальність перед глядачами (особливо юними!) та й просто повага до співгромадян несумісні із законами рейтингу? На щастя, є й інші приклади.
Вважається, що людське життя визначають три події: народження, одруження і смерть. До пологового будинку і цвинтаря реальне ТБ ще не добралося, а весіллями не на жарт захопився «Інтер». У передачі «Все для тебе» благородні чоловіки вигадують унікальні способи освідчитися коханій. Можна заспівати зі сцени, стрибнути з парашутом, просто виконати її заповітну мрію. Камера відстежує всі етапи підготовки до дива. Наречена-стриптизерка перетвориться на Жізель, тільки замість принца — наречений-мулат з удавом на шиї. Неможливе стає можливим, і сентиментальний порив проросте родинною легендою. Дивлячись на ці подвиги, зволожуються жіночі очі, пом’якшуються чоловічі серця, і рейтинг зростає без шкоди для моралі. У наречених немовби крила за спиною виростають, і хоч вони одні з багатьох, спостерігати за ними не нудно. І не соромно!
Ідея важливіша, аніж гроші. У найдорожчому і найбільш розрекламованому шоу «Гарем» («1+1») є пікантність, є екзотика, нарешті, зусилля професіоналів із двох країн. Але немає Події, немає дива причетності. Про інші реал- шоу і говорити нічого. Але творчі пошуки тривають. У Голландії телеканал NCRV має намір знімати проект цього жанру в монастирі за участю представників різних конфесій. У Росії ГРТ дасть шанс переможцеві шоу за програмою тренувань космонавтів полетіти на тиждень у космос. На «Новому» вже шукають скарб «Козаки- розбійники», що перекваліфікувалися зі слюсарів. Телебачення не шкодує ані сил, ані коштів. А якщо поняття професіоналізму включатиме в себе талант і совість, шукати самородки в телевізійній породі буде простіше.
