Медіа-норма

Відразу після зміни влади у медіа-більшості південних та східних регіонів майже зникла агресивна критика Євромайдану. Донецькі журналісти наголошують на пріоритеті балансу в інформації та недоцільності емоцій, херсонські — шукають об’єднуючі для країни смисли, а в Харкові радіють відкриттю телеканалу АТН, який після тиску і переслідувань закрили ще 2011 року. Утім, ситуація у медіа-сфері нормалізувалася не скрізь. Запорізьких журналістів та активістів, які підтримують Майдан, продовжують бити, а в Криму частина ЗМІ фактично закликає до розколу країни. Які виклики ставить революція перед регіональною журналістикою, та чи справляються з ними співробітники ЗМІ?

ДОНЕЦЬК: ПРІОРИТЕТ АУДИТОРІЇ — ЧЕСНА ІНФОРМАЦІЯ БЕЗ ЕМОЦІЙ

Розвиток ситуації в Україні продемонстрував перші позитивні кроки щодо зміни ситуації на медіа-ринку. Зроблені перші кроки до появи місцевого суспільного мовлення. Керівник громадської організації «Донецький інститут інформації», головний редактор інтернет-газети «Новини Донбасу» Олексій МАЦУКА коментує: «Нині телеканал «Донбас» більше уваги приділяє подіям Євромайдану, з ефіру зникли вирази на кшталт «бойовик Майдану». Донецька обласна державна телерадіокомпанія, або «27-й канал», досі працює за лекалами часів президентства Віктора Януковича. Телеканал «Юніон» продовжує бути агресивним прибічником  Партії регіонів. У друкованих виданнях за минулий тиждень — пропаганда колишньої влади. Так, у газеті «Вечірній Донецьк» від 22 лютого написано: «Не зустрічаючи адекватного та гідного спротиву громадськості, майдан розростається як ракова пухлина, прагнучи захопити здорові тканини державного організму...» Видання належить холдингу Ріната Ахметова «Сьогодні Мультимедіа».

Цього тижня Олексій Мацука розмовляв з керівниками усіх донецьких обласних осередків опозиційних партій, поміж іншого журналіст питав, як часто за три попередніх місяця їхньою думкою цікавилася обласна державна ТРК. З’ясувалося, що жодного разу. Тепер активісти спробують використати «27 канал» як базу для регіонального громадського ТБ, яке б транслювало об’єктивну інформацію щодо поточних подій.

Перший проект такого суспільного мовлення — «Медіа-майдан». З 8 лютого раз на тиждень близько десяти журналістів та громадських діячів обговорюють «за чашкою чаю» новини регіону та країни. Зустріч транслюють в Інтернеті, потім відео викладають на YouTube. Нещодавно Олексій Мацука звернувся до генерального директора ДОДТРК Олега Джолоса з проханням пустити «Медіа-майдан» у ефір «27 каналу». Тепер громадські активісти чекають відповіді керівництва регіонального ЗМІ. Втім, за будь-якої реакції журналісти продовжать свої зустрічі хоча б в інтернет-ефірі.

Нині донецькі видання, які не підтримували колишню владу, працюють у більш спокійних умовах. Олексій Мацука відзначає: «Різко припинилися погрози на мою адресу. Взагалі, пріоритет аудиторії один — чесна об’єктивна інформація без емоцій. Є запит на публіцистику з авторською думкою, але для формування картини дня потрібні прості факти».

ЗАПОРІЖЖЯ: ЖУРНАЛІСТАМ ПОГРОЖУЮТЬ

Запорізькі ЗМІ на останні події в місті, як, власне, і в державі, відреагували краще, ніж у січні, коли розгорталися події на вулиці Грушевського в Києві. Стрічки новин місцевих інтернет-видань оновлювали динамічно, на сайтах з’явилося багато фото та відео, що ілюстрували події.

Більше уваги приділила подіям, пов’язаним із запорізьким Майданом, і друкована преса. Наприклад, 25 лютого у газеті «Индустриальное Запорожье», яку пов’язують з металургійним комбінатом «Запоріжсталь», з двадцяти одного матеріалу шість — про майданівські події. Однак усі дії активістів майдану  подають в суто негативному забарвленні. Цього ж дня на першій шпальті газети Запорізької міської ради «Запорозька Січ» розмістили хроніку подій під заголовком «В Україні — зміна влади», а також декілька інформаційних повідомлень про жалобні заходи, присвячені загиблим у Києві, заява міського голови Олександра Сіна про небажання депутатів Партії регіонів брати участь у сесії міськради та зрив наради губернатора.

Цими днями усі випуски новин на запорізьких телеканалах починаються інформацією про останні рішення Верховної Ради і «важку ситуацію в країні». Усі в блоках новин транслювали однакове звернення до громадян запорізького губернатора Олександра Пеклушенка, в якому мова йшла про те, що він не збирається писати заяву на звільнення, проте згоден передати свої повноваження легітимному представнику влади, якого призначать у Києві, а не активістам запорізького Майдану.

Телеканал «Алекс», який пов’язують з одним депутатом-регіоналом, згадав про події у Севастополі, де, за словами авторів сюжету, керівництво містом покладено на бізнесмена Чалого, якого висунули «протестувальники проти Майдану, які хочуть самі вирішувати свою долю». Також повідомляється про блокування проросійськими організаціями Ради Криму з вимогою не підкорятися центральній владі, а оголосити референдум про незалежність і звернутися за допомогою до «північного сусіда».

Торкнулися телевізійники і теми «ленінопаду». Так, на телеканалі «ТВ-5», що також пов’язують із «Запоріжсталлю», показали сюжет зі зборів ініціативної групи митців щодо пам’ятника Іллічу. Переважно це була риторика: частина учасників круглого столу казала про те, що їм все одно, що буде з монументом, інші стверджували, що Ленін — символ комунізму. Також озвучили думку, що питання демонтажу треба винести на розгляд громадськості.

Журналістам під час останніх подій, зокрема, під час сутичок біля пам’ятника Леніну, працювати було небезпечно. Особливо тим, хто усе знімав на камеру або вів пряму трансляцію через планшет. Так, захисники пам’ятника Леніна намагалися перешкодити зйомці журналістки газети «Суббота плюс» Тетяни Гонченко. А запорізький активіст Євромайдану та журналіст Тарас Білка, який регулярно «стрімить» з усіх заходів, уже в прямому ефірі в неділю озвучив, що йому надходять смс-повідомлення з погрозами. Пізніше на його сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» з’явилося повідомлення про півсотні таких погроз та кілька фото з найцікавішими, на його погляд. З приводу цього Білка вже подав заяву до прокуратури.

ХАРКІВ: У НОВИНАХ ПРО МАЙДАН МЕНШЕ АГРЕСІЇ

Головною позитивною новиною в Харківському медіа-середовищі стало повернення в ефір новин АТН, який міська влада довго переслідувала, закривши 2011 року. Два з половиною року хлопці продовжували робити міські новини виключно в інтернеті. Мовлення відновилося 25 лютого 2014 року на «7 каналі» за наявною ліцензією.

«Як тільки в країні змінилася політична ситуація, наше керівництво поїхало переговорити з технічними працівниками харківської «вежі», адже раніше чиновники стверджували, що ми не можемо вести перемови про ефір, що це юридично і технічно неможливо. Нині ми відразу отримали дозвіл і вже на другий день вийшли в нічний ефір, — розповідає журналіст новин Марина Ніколаєва. — Це свідчить про те, що проблема була виключно політичною, не пов’язаною ні з юридичними, ні з технічними питаннями».

Марина розповідає, що за час ефірного «мовчання» частина колективу покинула АТН із економічних причин — агентство новин залишилося лише на сайті, де було менше реклами і зарплати урізували. Сьогодні колектив зібрався майже в повному колишньому складі. «За один день переважна більшість команди повернулася, тому що вони завжди вболівали душею за АТН, — говорить Марина Ніколаєва. — Це журналісти і технічний персонал, усього майже три десятка чоловік. Учора в ефірі з’явилася популярна в Харкові ведуча Олександра Індюхова, були записані перші дві програми «Отражение», і наші давні експерти, режисери та журналісти з радістю розпочали працювати».

Журналісти з вдячністю говорять, що за час переслідування каналу їх дуже підтримували глядачі, а коли в Харкові почалися активні протести, то багато людей, які виходили на майдан перед міськрадою, скандували: «АТН в ефір!» На сайті — потік радісно-переможних коментарів. Городяни сприйняли повернення АТН як прорив інформаційної блокади.

Тим часом, на інших місцевих телеканалах особливих змін в дискурсі й висвітленні подій не сталося, зауважують такі експерти як заслужений журналіст України Євгеній Маслов. Хіба що  останніми днями в харківських медіа вже не звучала відверта критика Євромайдану. На «Харківських вістях» та інших «рупорах» міського голови Геннадія Кернеса були зняті репортажі про перебування активістів у Харківській ОДА. Проте, способи подачі інформації не сприяють об’єднанню громадян. Коли міський голова з екрану обіцяє «захистити місто від варварства», він у прихованій формі доносить до глядацької аудиторії думку про небезпеку та ворожість Євромайдану та нагнітає обстановку в місті.