...Моя троянда

Окрім усім відомого «Маленького принца» він написав ще багато творів, зокрема «Цитадель» — книжку, яка мене дуже вразила. Після наївно-мудрого «Маленького принца» цей твір виявився дуже «дорослою», мудрою притчею і відкрив для мене філософський талант Екзюпері з зовсім іншого боку...

Утім, «Цитаделі» не вдалося посунути з першого місця «Маленького принца», який оселився в моєму серці назавжди. Досі його «маленькі» істини відкриваються мені у повсякденному житті.  Наприклад, переїхавши жити до великого міста, я відчула себе на іншій планеті... Саме тоді я зрозуміла метафоричність троянди, про яку думав принц, дивлячись на зоряне небо і кажучи: «Дивишся на небо — і ти щасливий. І кажеш собі — десь там живе моя квітка...» Так і кожен із нас думає про далекий рідний дім і знає, що там живуть рідні, які тебе завжди чекають.

Тож у космосі чужих міст не забуваймо про рідні планети! Адже хто поливатиме наші троянди, якщо не ми?..