Небезпечна пауза

Телеканали України посилено демонструють «мир» на сході. Мовляв, і сепаратисти вже відводять свою техніку від лінії розмежування, і начебто Кремль втрачає інтерес до свого українського походу. Це не дуже адекватні настрої. Як справедливо зазначив на каналі «112» грузинський громадський діяч Бачо Корчилава, який нині живе в Україні, «народ в Україні переключився на мирне життя, а Росія може вдарити зненацька». Начальник псевдореспубліки «ДНР» Захарченко прямо заявив: «Я сумніваюся, що Донбас стане частиною України, швидше Україна стане частиною цього регіону». Цілком відповідає ідеям Путіна: провести «донбасизацію» України, зокрема спираючись на можливості «Опозиційного блоку» й інших осколків «Партії регіонів». Російський військовий експерт Павло Фельгенгауер заявив, що Кремль сформував на Донбасі з російських офіцерів і найманців (з невеликим «доважком» з місцевих кадрів) танкову армію з приблизно тисячею бойових машин, готову у будь-який момент рушити на Київ. Дуже важливо, щоб безконечні розмови про «мир» не приспали українське суспільство, не позбавили його пильності й готовності до відсічі. До миру, тим паче прийнятного для нас, ще дуже далеко. І Сирія нам тут навряд чи допоможе. Для Кремля це екзотика, а Україна — питання існування самої імперії. Сирією вони пожертвують набагато легше, ніж Україною. Те, що сьогодні відбувається на сході, на Донбасі, — всього лише передих, затишшя перед бурею. У лютому 2014 Росія, хоча й готувалася до цього довго, була вимушена діяти імпульсивно, бо Майдан сплутав багато карт. Тепер спробують задіяти весь потенціал «п’ятої колони», перегрупувавши, простимулювавши й знов організувавши її зусилля. Політичний тиск зсередини комбінуватиметься із зовнішніми військовими атаками. Між іншим, поїздка до Женеви керівництва Національної спілки журналістів України й низки інших «корисних ідіотів» Кремля — з цієї ж опери. Інформаційним структурам агресора необхідно було виконати своє завдання — а саме: інформаційно роззброїти, деморалізувати українських журналістів, ніскільки на практиці не відмовляючись від власних інформаційних атак на Україну, а лише підсилюючи їх. Кремлю гостро необхідні інформаційні «квіслінги» всередині України, він їх напружено шукає й, здається, вже знайшов... З їхньою допомогою (свідомою, а найчастіше несвідомою) можна створювати центри моральної демобілізації й медіа-саботажу військових зусиль України, проросійського пацифізму й дезертирства, прикритого ліберальними фразами й «загальнолюдською» демагогією, за якою виявиться чітка мета розвалу української оборони («бери шинель, пошли домой», «багнети в землю!» тощо). Перш ніж розпочати широкомасштабну агресію ззовні, Україну спочатку треба позбавити здатності оборонятися, зробити її слабкою й гнилою всередині. До речі, зв’язавшись зі Спілкою журналістів Росії, що цілком схвалила російську окупацію Криму, НСЖУ й інші особи, які брали участь у сепаратних женевських переговорах, де-факто підтримали анексію Криму й об’єктивно завдали удару по територіальній цілісності нашої країни. Користуючись випадком, хочу заявити urbi et orbi — місту й світу, що з цього дня виходжу з членів НСЖУ і не маю з цією сумнівною структурою нічого спільного, оскільки люди, здатні над тілами наших убитих на сході бійців досягати  «взаєморозуміння» з ворогом, сидіти з ним за одним столом, не викликають у мене жодних інших емоцій, окрім презирства й гидливості. Не хочу бути співучасником їхньої «мови любові» по відношенню до тих, хто продовжує вбивати наших співвітчизників. Зрада є зрада, хоч би якими гарними словами її прикривали... Думаю, багатьом членам НСЖУ слід сьогодні замислитися, до якої організації вони, власне, належать і як зберегти свою репутацію.

КОМУ В’ЯЗНИЦЯ, А КОМУ САНАТОРІЙ

Телеканал «2+2» у програмі «Люстратор» показав, що відбувається в наших установах виконання покарань. На жаль, буйні вітри вітчизняної демократії й не менш буйна війна з корупцією їх жодним чином не торкнулися. Процвітає радянський ГУЛАГ, синтезований з диким капіталізмом. Зокрема, йшлося про харківську виправну колонію №100: побори з ув’язнених, табірний рекет, здирство. Для тих, хто не хоче або не має можливості відкуповуватися, існують бузувірські тортури й катування. У колонії внаслідок цього багато покалічених людей. Фактично запроваджені каторжні роботи. Процвітає всіляке звірство й поставлені на потік знущання. І ніякої ГПУ товариша Шокіна, ніякого контролю з боку влади. А вона у нас «рулює» вже півтора року. І де ж результати наведення ладу? Але якщо туди й відправлять прокурорів для розслідування, вони нічого не знайдуть. А в чому їхній інтерес, щоб знаходити?

Зони виконання покарань не повинні перетворюватися на зони тортур і знущань. Радянська за її суттю пенітенціарна система має бути ліквідована. Між іншим, ті, хто покликаний охороняти зони й виправляти засуджених, на екрані самі виглядали, як члени ОЗУ (організованих злочинних угруповань). Проте всі ці жахи — для простих людей. Є зовсім інші в’язниці й табори для так званих VIP-в’язнів. Програма «Інсайдер» на ICTV продемонструвала, як живуть в ув’язненні ті рідкісні представники нашої «еліти», які туди якимсь дивом усе-таки потрапили (слава вітчизняному правосуддю!). У них там у в’язницях джакузі, спеціальне меню за замовленням (червона риба, чорна ікра, сьомга, шашлики і т.д. і т.п.) і навіть дівчата за викликом. Словом, ніякої рівності всіх громадян перед законом у нас не було й немає. За гроші у в’язниці можна все. «Козирні» зеки й на зоні живуть, як на волі, краще за інших — зручні кімнати, плазмові телевізори, шикарні ліжка замість нар.

Серед VIP-зеків колишній нардеп Лозінський, який убив людину. Його камера нагадує номер у хорошому готелі. Навіть акваріум з рибками є. Автор має визнати, що його житло порівняно з цією камерою виглядає жахливо аскетичним. Спиртного «особливим» в’язням  теж вистачає. Зате для простих арештантів готують таку їду, яку не їстиме навіть голодний вуличний пес. Отже, мафіозо, корупціонери, розкрадачі державного майна покарання можуть не боятися: кому в’язниця, а кому санаторій. Так звана еліта створила в Україні державу в державі, закон у законі, специфічне VIP-правосуддя в рамках загального правосуддя й бажає, щоб усе це тривало ще тисячу років. Ось чому до руйнування «внутрішньої держави» для обраних ніяких реформ в Україні не буде, навіть якщо  Порошенко, Яценюк і Гройсман натруть мозолі на язиках, про них розповідаючи.

НА ТЕЛЕЕКРАНІ З’ЯВИВСЯ... КЕРНЕС

На каналі «1+1» у програмі «Право на владу» колега Іван Капсамун поставив запитання народним депутатам: «Чому у нас склад Центральної виборчої комісії зберігається з часів Януковича?» Зрозумілої відповіді не почули, й лише Єгор Соболєв зауважив, що у цієї ЦВК закінчився термін повноважень, зокрема «у фальсифікатора Охендовського». Унікальна особа цей Охендовський. Ми його пам’ятаємо ще з часів Помаранчевої революції. Він влаштовував Кучму, потім згодився і Януковичу, і Порошенко його нещодавно орденом нагородив. Є такі діячі, які всім потрібні. Соболєв кинув камінь у город Порошенка, нагадавши, що Президент не виконує своїх обов’язків, не призначаючи нових членів ЦВК. Нардеп Борис Філатов дав свою оцінку ситуації в країні: на південному сході до влади рвуться реваншисти, серед них і пан Охендовський, у них усі ролі розписані (йшлося про інцидент у місті Павлограді).

А Тарас Стецьків сказав: «Опозиційний блок» повернувся в українську політику за мовчазної підтримки нинішньої влади». Так, південний схід влада здала. Вирішили здати в «лізинг» регіональній зграї в обмін на її уявну лояльність центру, як за Кучми? Але «передовий досвід» Кучми закінчився втратою Криму й війною на Донбасі.

Потім на студійному телеекрані  з’явився пан Кернес з Харкова й миттєво викрив Порошенка. Звучало це так: «Ну що ви всі чіпляєтеся до людей з Партії регіонів? Не чіпайте тих, хто працював з Януковичем, оскільки їх тепер багато й у Блоці Петра Порошенка». Без коментарів.

РОСІЙСЬКА АГЕНТУРА

На телеканалі «112» зі своїми геополітичними роздумами виступив відомий журналіст Дмитро Гордон. На його думку, нам не треба сподіватися на протести в Росії, оскільки там генетичне рабство й повне небажання працювати. Так, ми навіть не уявляємо собі всю ступінь деградації сусіднього суспільства. Журналіст переконаний, що Росія рухне, й станеться це досить швидко. Він вважає, що держава Україна винна в тому, що не розірвала всіх відносин із Росією. У владі України безліч зрадників і агентів Росії.  Вони здали Крим і половину Донбасу й за це відповідатимуть. Суспільство має дізнатися імена всієї російської агентури в Україні. Ну от, а потім Гордон звинувачуватиме українських націоналістів у радикалізмі, а сам виступає з таким самим текстом. Чи не свідчить це про те, що обидві сторони мають рацію? Тут нещодавно Іван Драч сказав, що, на його переконання, чимало бід українців виникає через небажання діяти радикально. Є у нас така схильність довго й болісно рубати кішці хвіст по частинах замість швидкого й рішучого завершення цієї операції.

І останнє. «Інсайдер» на ICTV показав умови  утримання колишньої керівниці міста Слов’янська Неллі Штепи. Що вам сказати? Чотиризірковий готель... Добровольці, які воювали проти сепаратистів на сході, а нині сидять у СІЗО, про такі й мріяти не можуть. Нинішня українська держава стає дедалі ласкавішою матір’ю для сепаратистів і українофобів і дедалі злішою мачухою для українських патріотів. Керівні пани здогадуються, чим усе це закінчиться?