Обличчя дитини і лик політика

20 вересня в ефірі телеканалу СТБ знову з’явився авторський проект Лідії Казберової «Жіночі одкровення».

На сьогоднішній день готові чотири фільми (16 серій) серіалу, а всього автор ідеї Лідія Казберова (оператор — Сергій Борденюк) планує зняти 9 фільмів (36 серій) циклу «Жіночі одкровення», хоча сподівається, що проект зростатиме. Цей серіал, у якому вдало поєднано елементи ігрового кіно та публіцистики, вже під час прем’єрного показу першого проекту циклу — фільму «Сирітство» (у травні-червні цього року на тому ж телеканалі) став помітною подією у вітчизняному телеефірі. Про це вже писала в червні у своїй традиційній телеколонці наш оглядач Наталя Лігачова. Тепер щосереди на телеканалі СТБ демонструватиметься одна серія нового фільму циклу «Жіночі одкровення», в яких йдеться про проблеми сирітства, взаємин дітей і дорослих, важких підлітків тощо. А ці проблеми сприймаються в нашому суспільстві хворобливо і… звично. Крізь панцир цієї звичності та байдужості і намагається пробитися автор фільму. Завдяки певною мірою пафосній інтонації (додаючи слову «пафос» не звичного, дещо негативного значення, а буквального, словникового — «пристрасне натхнення») Лідія Казберова уміє зачепити за живе. Можна по-різному сприймати цю авторську інтонацію, але те, що програма має реальні результати (після показу фільму «Сирітство» дванадцять дітей з Будинку дитини «Берізка», в якому проводилися зйомки, були усиновлені), говорить багато про що.

Проте є одне прикре «але». Коли «Жіночі прозріння» пішли в ефірі восени нинішнього року знову, починаючи з першої серії, глядач раптом із подивом виявив поруч із величезними сумними очима дітей — мешканців дитбудинків — ще чиїсь очі, очі дорослого дяді. Коли поміняли план — ми побачили раптом, що це, виявляється, очі не дитячого, скажімо, лікаря чи директора дитбудинку, чи, може, батька дитини... ні, це були очі політика — Олександра Мороза, за підтримки якого знімаються нові серії «Жіночих одкровень». Великий план глави Соціалістичної партії України з’являється у фільмі отак кілька разів... Безперечно, підтримуючи унікальний проект, Олександр Мороз робить потрібну справу. Та ось наскільки доречна з етичного погляду політична реклама в передачі про дитячі біди? Та й з естетичного… Погодьтеся, коли на найбільш щемливій ноті фільм раптом уривається і гучно повідомляється, що «проект створюється за підтримки…» і далі по тексту, якось руйнується вся композиція програми (а, відповідно, і враження від неї). Мабуть, набагато доречнішим було б використання лише відповідного посилання в кінці передачі. А такого роду «реклама» справляє, скоріше, ефект, зворотний очікуваному.