Про дві важливі дати

У моїй уяві ці дні тісно пов’язані... У побутових розмовах ми часто чуємо про якесь ефемерне «раніше». Мовляв, «раніше люди були не такими меркантильними, егоїстичними й роз’єднаними», «раніше люди вчиняли гідно, мали честь»... Також можна часто почути нарікання на безвідповідальну молодь і таке інше — словом, «раніше було по-іншому».

Так, ще рік тому мені здавалося, що не існує якогось універсального для більшості розуміння справедливості та гідності і людство з шаленою швидкість котиться вниз. Озираючись на події останнього року, я бачу, що ніякого «раніше», яким воно постає в масовій свідомості — не було. Так само існували негідники, які задля власної вигоди потурали катам і проводили масові знищення людей та цілих націй. Так само існували брехня й несправедливість, задурювання і маніпуляції... Але так само завжди існували й існують герої, віра у справедливість та безперечна людська гідність. І загальне відчуття справедливості, єдності та взаємодопомоги також нікуди не зникло.

Я веду свою думку до того, що попри всі розчарування, біди і втрати останнього року, ми знайшли надію та віру в героїзм і єдність. Це й стане нашим фундаментом, якого так не вистачало. І це, врешті, стане тим світлом яке розвіє ніч...