Про «цензурну» оборону

Зміцнення потребують не лише міждержавні кордони – але й кордони інформаційні. Після того, як на Донбасі терористи захопили телевежі, зокрема у Слов’янську та Краматорську, інформаційна війна трансформувалася в психічну маніпуляцію: українських каналів там більше не транслюють, зате цілодобово «віщає» Кремль. Національна телерадіокомпанія України ж енергопостачання «зомбовеж» перекривати не поспішає. Як в умовах війни зберегти інформаційний суверенітет держави, які економічні та законодавчі ланки є найбільш уразливими в контексті інфобезпеки та чи повинна Україна піти на контрпропаганду? Усі ці питання розглядали нещодавно на круглому столі «Інформаційний суверенітет України», який провела Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. 

Під час розмови учасники торкнулися наболілого питання «ефіру для терористів». Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь КОСТИЦЬКИЙ наголосив, що цитування в прайм-тайм бойовиків та їх лідерів, а тим більше – заклики до переговорів із ними – це дискредитація чинної влади, а також приниження українського народу. І дійсно, за останній час канонізація та своєрідний теледіалог із такими особами, як Ігор Гіркін (більше відомий, як «Стрєлок»), стали тенденцією для багатьох навіть проукраїнських ЗМІ. «Такі дії не тільки суперечать правилам журналістської етики, але є антиконституційними», – зазначив Василь Костицький.

Не менш актуальною виглядає й проблема української воєнної репортажистики, адже не секрет: наші повідомлення та «стріми» перехоплюють російські спецслужби: «Нещодавно популярні телеканали пустили сюжет про те, що колона українських силовиків вийшла в напрямку Луганська. Того ж вечора її обстріляли. Журналісти мусять співпрацювати з силовими структурами й відчувати неймовірну відповідальність, особливо в сьогоднішніх умовах. Бо помилки будуть коштувати Україні загублених життів» – вважає Василь Костицький.

Доктор історичних наук і громадський діяч Арсеній ЗІНЧЕНКО говорив про необхідність введення на Сході тимчасової цензури. Виникає тільки питання термінології, адже якби в українському законодавстві були прописані механізми та заходи щодо інформаційної безпеки  держави, відштовхуюче «цензура» можна було б справедливо замінити на реальне «оборона». Проте очевидним є факт, що боротися з пропагандою треба, і пан Арсеній пропонує алгоритм: «Брехливий і провокативний медіапродукт має не тільки блокуватися, але й архівуватися в спеціальних реєстрах. На кожне таке повідомлення зі вказаним джерелом мусить чекати суд і публічна експертиза з подальшим притягненням до відповідальності».

Уваги також заслуговує поки що нова для українців «альтернативна європейська позиція», виражена зокрема в офіційних заявах угорського уряду або ж праворадикальних партій більш серйозних гравців, як-от Франція чи Німеччина. Арсеній Зінченко вважає, що не варто інформаційні напади ділити на російські та європейські, у будь-якому разі вони заслуговують адекватних відповідей, коментарів та оцінок. Що ж до формування політичного обличчя України на міжнародному рівні, системи наших іноЗМІ, визнають експерти, поки що на зародковій стадії: «Росія сьогодні має дуже серйозне представництво в усьому світі, наприклад, це інформаційний ресурс «Russian Today». Америка популяризує позицію Білого дому за допомогою «Voiceof America». Ми ж замість того, щоб розпочати подібну кампанію, припинили трансляцію «на коротких хвилях» навіть для української діаспори. Цю ситуацію необхідно змінити» – зазначив секретар Національної спілки журналістів України Віктор НАБРУСКО.