Розбір польотів
Спочатку про те, про що не можна забути. Трагедія на авіашоу висвітила ситуацію не тільки у Військово-повітряних силах. На відміну від армійських рядів, підняті за тривогою команди новин показали непогану бойову готовність. Адже форс-мажор відбувся у безтурботний час відпусток. До того ж екстрений режим висвітлення новин має дещо іншу специфіку. Це спецпроект зі своїми завданнями й особливими формами подачі інформації. У своїй тарілці почувалися «Гарячі новини» ICTV, можливості оперативного прямого ефіру «вуличного телебачення» оцінила вся країна. Інтерв’ю Президента, взяте ICTV, транслювалося на всіх телеканалах країни. Так, уже першого дня репортери «Нового» добралися до бази, де готувався до польоту злощасний літак. А другого дня журналісти, здавалося, вивернули навиворіт усю країну в пошуках істини. У трагічні новини журналісти вклали частину твоєї душі. Це те, що завжди відрізнятиме нас від прагматичного Заходу. Непідроблене співчуття новини «Нового» вклали в трагічну заставку «Чорна субота». Як і емоційна ведуча новин Олена Фроляк («Факти», ICTV).
На жаль, доводиться визнати, що світові лідери новин ВВС і CNN «на корпус» попереду в технічних моментах. Це ВВС продемонстрували ноу-хау — сповільнений показ падіння літака з виділенням головних моментів. «Подробиці» «Інтера» схопили підказку на льоту і дали це наступного дня. Навіть дещо перестаралися, виділяючи все, що можна. Так чи інакше, цей прийом уже увійшов до арсеналу наших новин, хоча й у звязку з жахливими обставинами. CNN провели опитування (стосовно заборони авіашоу), що також не практикується в Україні у зв’язку з поточними новинами (принаймні — досі). Експерт ВВС тільки на підставі відеоряду за декілька секунд дав стислий коментар, який потім цілком підтвердився. «Плюси» також вважали експертів своїм «тузом у рукаві». Цей хід добре зіграв у момент «броварської ракети». Але на возі минулого далеко не поїдеш. Ведучі «1+1» спрямовували військових аналітиків на абстраговану розмову про реформи в армії. Однак надзвичайні події диктують свої закони. І міркування у момент, коли всіх цікавили конкретні дані, думки з конкретного приводу та конкретна допомога, явно недоречнi.
Інформаційний пік припав на понеділок, день національного трауру. На глядачів обрушився цілий шквал розслідувань, інтерв’ю, подробиць. Найбільш насичену інформаційну доріжку запропонували «плюси» та УТ- 1.
І тут хочеться застерегти колег від зайвого картання. Після цього резонансного падіння без реформ армії не обійтися, і суспільство повинне бути в курсі. Але не варто підказувати противникам сильної України наші вразливі місця. Пригадаємо історію з російським підводним човном «Курськ». Ледь не півроку ЗМІ РФ розмазували недосконалість та бідність флоту. І тільки тепер без помпи і зайвого шуму повідомили, що винен нещасний випадок із торпедою.
МУЗИЧНИЙ ВІДСТУП
Наш національний імідж страждає через декiлька причин. Одну з них прямо, без еківоків побачив Віталій Портніков. Думки авторитетного журналіста, уродженого киянина, який мешкає в Москві, охоче друкують різні українські газети, у т.ч. й «День». Але критика українського ТБ з’явилася в іншому виданні. «Як і будь-яка людина, вихована на повазі до української культури й історії, я завжди намагаюся якнайшвидше проскочити всі наші національні канали, оскільки точно знаю — у кращому випадку мені покажуть програму, яку дивився два тижні тому в Москві, а у гіршому — скопійоване російське телебачення українською мовою». Пан Портников вважає «українським національним телепродуктом нового часу концерт у двох серіях М. Поплавського», з чого робить висновок про «деградацію нашої творчої еліти». Якщо на чиюсь думку оцінки моєї рубрики жорсткі, то зрозуміє, що є ще жорсткіші. Хочеться сприяти розвитку вітчизняного телебачення, а не вбивати його наповал. Безапеляційне заперечення — це шлях в нікуди. Але справа не в цьому.
Затягнений жарт ректора справді вийшов за розумні межі. Так, ведучий ОTVnews (ОTV), як це прийнято на музичних каналах, розв’язний парубчак, бажає дівчині, яка виграла вечерю в ресторані, вирушити туди з коханцем чи коханкою. А милі на вигляд ведучі денного розмовного шоу Хорошоу (М1) мають інтелект і невимушеність вихованців дитячого саду. Хто б до них не прийшов — бармен, фокусник чи танцівниця «Тодеса», вони ставлять настільки примитивні запитання, що стає незручно. У порівнянні з цим приколи «Російських гірок» (знову ж М1 ) — верх дотепності. Тим більше, що у «гірок» є концепція, підтверджена дизайном, — російська естрада. Мабуть, це найбільш цілісна програма на музканалах.
А щодо цих каналів загалом, то на фоні інших більш пристойно виглядає Enter. Там найсвіжіші надходження, і є можливість з перших рук отримувати інформацію про музичні фестивалі. Але і там нічого більш оригінального, ніж переказ біографій музикантів, не спостерігається. Та невже творча молодь музичних каналів не може створити нестандартну програму, про яку б заговорили? Досі невтішно сумую через зникнення програми Олександра Ягольника «Пісня року» («1+1»). Вона вирізнялася свіжими підходами, існувала на межі жанрів та приваблювала не тільки меломанів.
Інша пісня — основа музичних каналів — кліпи. На кілометри, вибачте, голих сідничок зрідка трапляється щось гідне уваги. Дзвінкі простори Волині Руслани Лижичко чи філософський ліфт Андрія Макаревича.
У траурні неділю та понеділок минулого тижня канал М1 виявив громадянську свідомість. Ефір було заповнено концертами класичної музики. Скрипки зворушно співали про вічність буття. Мріяти про канал серйозної музики в Україні — явна утопія. Але, можливо, вимушений виняток варто перетворити на постійну передачу. Наприклад, годинний концерт вічної класики. Не варто недооцінювати нашу аудиторію, в тому числі і молодіжну.
