Розкол у кабельному телебаченні

Оператор кабельного телебачення пропонує в середньому 18 каналів. Це УТ-1, «Студія «1+1», «Інтер», обласна Телерадіокомпанія, два місцевих комерційних канали, власний канал мовлення, а також ГРТ, РТР, НТБ, ТБ-центр і приблизно 6 європейських супутникових каналів, набір яких залежить від правового нігілізму оператора і його технічних можливостей. До числа «піратських» трансляцій найчастіше потрапляють НТБ+, Євроспорт, CNN і кілька музичних каналів.

Розвиток кабельного телебачення значною мірою стримується відсутністю законодавчої бази. Це — одна з причин, через яку кабельні фірми не поспішають легалізуватися. На конференції було представлено два проекти закону. Один із них, розроблений створеною в грудні минулого року Асоціацією кабельного Телебачення України, був поданий до відповідного комітету Верховної Ради ще минулого скликання, але не розглянутий. За ним стояли середні й малі фірми операторів кабельного телебачення, що бояться можливого монополізму, а представляли проект у парламенті тодішні депутати Сергій Аксьоненко і Володимир Алексєєв.

Згодом з'явився ще один проект, розроблений у Нацраді в справах ТБ і РМ й оприлюднений на конференції відомим телевізійником Іваном Мащенком. З усього судячи, цей проект покликаний «обслуговувати» створювану Спілку кабельного телебачення України» (СКТУ), що виникла, на відміну від громадської «Асоціації», як комерційна структура — закрите акціонерне товариство.

Мабуть, саме заява про створення цієї СКТУ стало головною сенсацією конференції, та й зібрано її було під презентацію СКТУ, що створювалася на противагу вже існуючої Асоціації. СКТУ об'єднала вісім найбільших кабельних операторів України, що перебувають під патронатом виконавчої влади, інші запрошувалися в Спілку з дорадчим голосом. Певне збентеження викликає той факт, що президентом комерційної структури, СКТУ, став державний службовець, заступник голови Нацради в справах ТБ.

Незважаючи на те, що керівники СКТУ кажуть про відсутність протиріч, два всеукраїнських об'єднання кабельників спочатку перебувають у стані конфронтації, про що говорить і наявність двох альтернативних проектів закону про кабельне телебачення. Чи піде таке протистояння на користь глядачам? Чи не затримає воно прийняття єдиного закону про кабельне телебачення, без якого неможливий подальший розвиток цього виду зв'язку?

«День» збирається найближчим часом дати аналіз розвитку ситуації.