Сам собі іміджмейкер
Телекоролі та телетрутні — еліта телесвіту. Перші відрізняються тим, що сприймають телесвіт, як частину великого світу, а тому змінюють і те, й інше. Другі сприймають його як засіб збагачення, а тому намагаються позбутися тих, хто може їм зашкодити. Максимально, що може подарувати вам телекороль — це дати ефірний час, але якщо ви не вмієте працювати із телевуликом, то навряд чи це принесе вам користь. Якщо телекороль оголосить вам війну, то краще попросити допомоги в іншого телекороля. Правда, імовірність цього не така вже велика: телевійни на українському ТБ — рідкість. Тим паче, що король може контролювати не більше 5% інформації. 80%, як ми вже згадували, підкоряється законам інформаційних потоків, а решта залишається за телетрутнями.
Телетрутня, як і звичайного трутня, цікавить в основному мед. Але оскільки його поставлено перед необхідністю спрямовувати інформаційний потік, він спрямує його в одне з двох русел. Перше — підлабузництво-знущання, друге — набазікування-умовчування.
Хвалити без любові й належного розуміння на українському телебаченні — явище не нове (проте, як і лаяти без особливої на те потреби). Часто підлабузництво-знущання призводить до результатів прямо протилежних очікуваним. Якщо любов зображає той, хто взагалі не вміє любити, то виходить, як правило, вульгарність. Єдині, хто має користь із підлабузництва-знущання — політичні блазні. Тому, якщо ви до останніх не належите, але потрапили в поле інтересів телетрутня, намагайтеся його позбутися: виглядати на екрані вульгарно набагато гірше, ніж комічно. Комічно вас може виставити телеснайпер, але він вивчав вас, вичікував момент, а телетрутню ви зовсім не потрібні.
Говорити про все й ні про що — своєрідне мовчання. За багато років українське телебачення навчилося так голосно мовчати, що від цього гуде у вухах і рябить в очах. Це створює благодатний грунт не лише для телетрутнів, але й для трутнів взагалі: у політиці, в економіці.
Залишається останнє питання — ваші взаємовідносини із цензурою. Якщо вам є що сказати, то цензура для вас не існує. Ви знайдете час і місце, форму і порядок. Ви домовитеся з розумним і обійдете дурного (у випадку, якщо дурнів більше сотні, то ви маєте справу із народною думкою, а зовсім не із цензурою). А коли якось не склалося, то існування цензури стане непоганим виправданням і переконливою втіхою власної бездіяльності.
