Сам собі вчитель

Юрій ГОРБАНЬ, головний редактор СТБ:

— Я не думаю, що в Україні низький рівень журналістики. Якщо брати за приклад відому на весь світ агенцію «Reuters» або не менш популярний телеканал CNN, то слід звернути увагу насамперед на їхні потужні фінансові можливості. За їхнiй рахунок вони посилають власних кореспондентів у будь- які точки світу і роблять прямі включення. Як на мене, майстерність та творчий рівень українських телевізійних журналістів нічим не поступається закордонним. Щодо фінансового та технічного забезпечення українських телеканалів, то вони, на жаль, знаходяться не на найвищому рівні, і, звісно, це не може не відбиватися на журналістиці в цілому. Я двічі за останній місяць був у Польщі і мав змогу дивитися їхні новини на усіх каналах — як державних, так і недержавних. Загальне враження від побаченого — в Україні новини набагато цікавіші, як за тематикою і виконанням, так і за версткою та стилістикою подачі.

Що ж до підвищення кваліфікації журналістських кадрів, то особисто я це підтримую і залюбки відправляю своїх журналістів на всілякі тренінги та семінари. На жаль, зараз ця практика не є досить поширеною в Україні. Та все ж, на мою думку, визначальним у журналістиці є власне сумління журналіста, його творчій егоїзм. В умовах ринкового конкурентного телебачення професійність працівників медіа, в першу чергу, залежить від них самих. Якщо критично ставитися до власної праці, аналізувати її, робити висновки та самовдосконалюватися, — це буде найкращим методом підвищити кваліфікацію. Також треба уважно слідкувати за роботою колег, не задля того, аби калькувати їх, а щоб творчо осмислювати.

Юлія ЛИТВИНЕНКО, ведуча програми «Факти» (ICTV)

— Я би говорила не про підвищення рівня кваліфікації, а про самоосвіту, тому що, за великим рахунком, все залежить від тебе самого. І я б говорила про критику — у нас дуже мало професіоналів! Мені навіть не образливо, мені жахливо неприємно читати критичні зауваження. Ніхто ще не захопився жодним українським ведучим. Захоплюються або легіонерами, або ведучими іноземних каналів. У цьому, мені здається, дуже велика проблема. Ми забуваємо, що коли говоримо людині: «Ти — молодець», — то стимулюємо її, виставляємо для неї високу планку, і їй хочеться відповідати такому рівню. А якщо ми будемо знаходити гарне в роботі наших колег, то таким чином вдосконалюватимемося самі. І підтягуватимемо їх до високого рівня професіоналізму. На мій погляд, ми повинні уважніше ставитися до колег і до того, що ми робимо. І в цьому також запорука професійного зростання. Крім того, я вважаю, що для самовдосконалення треба більше працювати.

Сергій ПОЛХОВСЬКИЙ, ведучий спортивних програм «Студії «1+1»:

— Талант — він або є, або його немає. Я вважаю, що журналіст повинен бути apriori професіоналом, освіченою людиною. Часто багато молодих людей, які прокладають свій шлях у журналістику, вважають, що досить 50 доларів стартового капіталу, щоб купити хоч якийсь пристойний диктофон і потім сумлінно «зкачувати» слова записаного на плівку інтерв’ю.

Журналістами треба ставати тим, хто вміє грамотно і цікаво розповідати. Наприклад, у Франції немає факультетів журналістики, є 10-місячні курси. Мабуть, вважається, що за цей час можна ознайомити із журналістськими прийомами, жанрами, тобто прикладним аспектом професії. Основний же багаж знань, необхідний для роботи, власне журналістики не стосується. Підвищення кваліфікації — це також оволодіння якимись новими прийомами, технічним арсеналом, можливістю попрацювати з кимсь із метрів. Іноді журналісти опановують прийоми суміжних спеціальностей, скажімо, телерепортери дізнаються, як правильно вибудувати кадр, розкадрувати сюжет. Все це — підвищення кваліфікації ззовні.

Підвищення творчої кваліфікації — ось завдання, яке повинен ставити собі кожен професійний журналіст. Важливо якомога глибше вивчати тему, про яку ти пишеш, поповнювати словниковий запас, шліфувати стиль. Цим потрібно займатися постійно, незалежно від термінів проходження чергового стажування.