Село шукає український «телевізор»

«Жага грошей затьмарила розум, — так лаконічно резюмує увесь процес із кодуванням супутникового сигналу мій свекор Іван Шуткевич. — Літо відпрацювали, помідори продавали, купили «тарілку», а тепер буду змушений дивитися «рашку» або «Сороки». У нас аж шість молдавських телеканалів, деякі транслюють фільми російською мовою, бо ж Придністров’я — поряд». У цьому ямпільському селі, недалеко від Дністра, взагалі не ловить цифровий сигнал Т2, немає і кабельного телебачення, тобто супутникове — єдине, яке дає людям можливість не випасти з інформаційного простору і почувати себе всередині країні, а не за її межами. Таких сіл у Ямпільському та й сусідніх районах — уздовж Дністра — чимало, і не лише на Вінниччині, а й у сусідній Хмельниччині. Зараз люди в очікуванні. Витратити понад тисячу гривень на тюнери й підписатися на платних супутникових провайдерів таких, як Viasat та Xtra TV, або підключатися до кабельних мереж (якщо такі є в їхніх містечках, селах та селищах) готові не всі. То чи не буде так, що велика частина українських сімей за інерцією продовжать дивитися телебачення через супутник безоплатно, маючи доступ до російських телеканалів?

Як показує онлайн-опитування,  яке зініціювали днями на одному з сайтів Кам’янця-Подільського, лише 4,3% учасників з огляду на події вже підключили офіційне (платне) телебачення. 12,8% взагалі не дивляться телевізор, 17% будуть шукати обхідні шляхи, 31% готові дивитися інші телеканали, зокрема російські, і 34% перейдуть на перегляд телеканалів в інтернеті. Виходячи з цього постає запитання: що може мотивувати людей платити за українське телебачення, якщо в ефірі й на супутнику вони мають доступ до безоплатного іноземного ТБ?

«НАПРУЖЕНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ ДІЄ ТАК САМО, ЯК І ЕЛЕКТРИЧНОГО»

Під особливим «ударом» опиняється українське прикордоння, яке погано охоплене ефірним цифровим українським телебаченням і практично не має кабельних провайдерів, натомість «насичене» іноземними телеканалами. Наразі їхня політика, якщо взяти до прикладу молдавські та придністровські, більше розважальна, але ж ніхто не може передбачити того, чи вона не зміниться, відзначає доцент кафедри журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського Вадим МАЗУРИК. Він каже, що, з одного боку, рішення чотирьох медіагруп («1+1 Media», StarLightMedia, «Медіа Група Україна» та Inter Media Group), чиї 23 канали з 28 січня зникнуть із безоплатного супутникового сигналу, юридично мотивоване, адже закон вони не порушують, а кожна послуга має бути монетизована, але з іншого — наскільки це зараз виправдано, коли країна воює на всіх фронтах.

«Крім комерційної та юридичної складових, кожен мовник повинен мати ще й суспільну відповідальність, — відзначає Вадим Мазурик. — Якщо вдатися до порівняння і згадати закони електродинаміки щодо електричного поля, то напруженість інформаційного поля діє так само. Вона залежить від усіх гравців, від кількості виробників контенту, його якості і, найголовніше, доступу до цього інформаційного поля. І коли при цьому доступі виникають перешкоди, то відповідно спадає напруження і поле стає розбалансованим. А зважаючи на хиткість інформаційного простору і скрутне матеріальне становище населення, ми ризикуємо спровокувати турбулентність».

«ЧОТИРИ МЕДІАГРУПИ ПЕРЕДАЛИ ПРАВО СПІЛКУВАННЯ З АБОНЕНТАМИ ДВОМ ПРОВАЙДЕРАМ»

28 грудня 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення опублікувала на своєму сайті повідомлення про те, що звернення від громадян з приводу кодування телевізійних каналів почастішали. Проте, попри застереження Нацради щодо ймовірності послаблення рівня інформаційної безпеки України, українські медіагрупи все ж спільно вирішили запроваджувати європейську практику кодування супутникового сигналу і таким чином посилити захист своїх авторських прав на телевізійний продукт, що, на їхню думку, сприятиме боротьбі з піратством, а також розвиватиме ринок платного телебачення. Задля цього 2020 року медіагрупи планують закодувати свій сигнал і передати права на супутникову ретрансляцію до провайдерів програмної послуги ТОВ «Віжн ТВ» (Viasat) і ТОВ «Екстра-ТВ» (XТRA TV).

«Фактично ці чотири медіагрупи передали право спілкування з абонентами двом провайдерам програмної послуги уже супутникового телебачення: Viasat i XtraTV. Ці дві компанії між собою конкурують і пропонують різні послуги та ціни, — розповідає пан Вадим. — Вони рекомендують поставити тюнер вартістю в більш ніж тисячу гривень. Він прийматиме і розкодовуватиме сигнал. За таку послугу компанії пропонують споживачам щомісячно сплачувати абонплату — в середньому від 39 до 60 гривень. За неї вони гарантують сигнал. Тим часом провайдер буде розплачуватися з компанією за контент, а потім знімати з абонентів кошти за перегляд. Але гарантувати, чи не зміниться вартість послуг, чи будуть вони доступні для населення, наразі складно».

«ДЛЯ СТАРШИХ ЛЮДЕЙ ГОЛОВНЕ, ЩОБ ХТОСЬ У ХАТІ ГОВОРИВ»

Але, крім супутникового телебачення, є й інші варіанти. Не варто панікувати тим абонентам, які користуються кабельним телебаченням, OTT або IPTV за наявності потужного якісного інтернету. Крім цього, можна підключитися до цифрового ефірного телебачення Т2. Там 32 канали, в тому числі закодовані, будуть у відкритому доступі. Але для цього потрібно придбати ефірну антену і цифровий приймач Т2 або ж сучасний телевізор, у який цей приймач вбудований. Але перед тим варто пересвідчитися, чи є покриття «цифрою» у вашому регіоні. На Вінниччині, зокрема, цифрове ефірне телебачення покриває 67% території. Щоправда, навіть у тих районах, де є вишка, зловити сигнал — це ще той челендж: якщо оселя розташована за лісом або в ямі — не факт, що сигнал вдасться спіймати. Такі жителі, як і ті, хто проживає на не покритих «цифрою» територіях, змушені шукати альтернативу. А якщо зважити на те, що кабельні провайдери зосереджені в основному у великих містах, можливості вибирати вони не мають, то для більшості з них вихід один: хочеш дивитися телевізор — користуйся супутниковим і плати.

«Селище Оратів випадає із зони покриття цифрового ефірного телебачення Т2. Ним користуються лише кілька родин, які живуть на горі. А тому практично у всіх на обійсті супутникові антени, — відзначає голова Оратівської районної ради Галина ЛОШАК. — Поки що звернень до депутатів і на мою адресу з приводу того, що ми будемо робити без сателітів українського телевізійного простору, не надходило. Мабуть, люди в очікуванні того, які саме телеканали залишаться. Звичайно, мешканці хочуть дивитися українське телебачення і слідкувати за програмами, до яких звикли. Але уявіть, як пересічному пенсіонеру витратити тисячу гривень на тюнер, заплатити за роботу майстру, а потім щомісяця ще й платити. Така категорія людей здебільшого не потягне оплату цієї послуги. Тому дивитимуться те, що буде. А люди, які працюють, підключатимуть нове обладнання. До речі, в селищі вже є спеціалісти-представники від провайдерів, які працюють. Направду добре було, якби споживач мав право обирати: якісний сигнал — коштує грошей, гірший — безкоштовний. У людей старі телевізори, які не розрізняють, чи це аналог, цифра, чи HD. Для старших людей головне, щоб хтось у хаті говорив».

«ЯКБИ ЛЮДИ МАЛИ МОЖЛИВІСТЬ КОРИСТУВАТИСЯ ЦИФРОВИМ ЕФІРНИМ ТЕЛЕБАЧЕННЯМ, ТО НЕ ВСТАНОВЛЮВАЛИ Б «ТАРІЛКИ»

Як тому зарадити? Знає дядько Микола із Ямполя, який усе своє життя пропрацював «на кабелі», а зараз уже на пенсії. Каже, що ще від початку переходу з аналогового телемовлення на цифрове в області були серйозні проблеми, які не розв’язані до цього часу. Хоча провайдер «Зеонбуд», який надає послугу за Т2, мав би вже закрити ці питання — додати мультиплексів на проблемних ділянках і підсилити діючі комплекси, радіуси покриття досі не перетинаються. Визнає, якби люди мали можливість користуватися цифровим ефірним телебаченням, то не встановлювали б «тарілки», обладнання і не були б «піратами», адже більшість вільно дивляться ТВ через «злам» коду супутникових телеканалів.

«З одного боку, добре, що нарешті телебачення буде платним, бо так живе увесь світ, але з іншого — людина повинна мати можливість обирати послугу відповідно до своєї кишені, — розмірковує Микола Дудник. — Інше питання: якщо я сплачую за перегляд телеканалів, то навіщо мені реклама? На окремих ресурсах — вона займає 10—15 хвилин. Потрібно її блокувати, бо ж канал заробляє і від нас, і від рекламодавців, а мені як споживачеві, яка від цього користь? Тобто люди не будуть платити за телебачення, продукт якого не зовсім якісний: мало хороших фільмів — політичний «зомбоящик». Шукають альтернативу. У нас, наприклад, замість того, щоб підключатися через Viasat чи XТRA TV, просто встановлюють «комбо» приймачі (Т2 + супутник). Для них не потрібні 12-ватні підсилювачі на всехвильову антену — підключаємо безпосередньо через старий аналоговий штекер, скануєш спочатку Т2, потім супутник. Видаляєш закодовані (вони є на Т2) — і все гаразд, і ніяких щомісячних проплат не треба, і каналів — скільки хочеш. Та таким, як я, пенсіонерам і 32 телеканали по «цифрі» вистачить, тільки б сигнал був хороший. А його поки що немає».

Наприкінці минулого року Нацрада ініціювала встановлення ще одного мультиплексу, який надасть можливість охопити цифровим ефірним телебаченням Т2 плюс 158 населених пунктів по Україні, шість із них — у Вінницькій області, зокрема на проблемних зонах. Але процес виокремлення частот досить довготривалий і може зайняти не один рік. Тим часом провайдер загальнонаціонального ефірного цифрового телебачення «Зеонбуд» оголосив про наміри запустити 2020 року пакет із 24-платних каналів на додаток до 32 безоплатних каналів. Телеглядачі самостійно вирішуватимуть, чи потрібно їм користуватися додатковою опцією. А це свідчить про можливе виникнення конкуренції на TВ-ринку, що, можливо, підвищить якість телевізійного продукту.