«Справа Семени»: очікуване обвинувачення

Відомий та авторитетний український журналіст, експерт із кримської тематики, багаторічний власний кореспондент «Дня» (до моменту анексії) в АРК Микола Семена з 19 квітня цього року — під пресом «правоохоронних» органів країни-окупанта. Миколі Михайловичу, як автору статті на інтернет-ресурсі «Крим. Реалії» із заголовком «Блокада — перший необхідний крок зі звільнення Криму», прокуратурою РФ висунуто звинувачення за частиною 2 статті 280.1 Кримінального кодексу Росії (нагадаємо, ця так звана сепаратистська стаття з’явилася в КК РФ у травні 2014 року саме через події у Криму) через «заклики до порушення територіальної цілісності».

Нагадаємо, весь цей період Семена перебуває під підпискою про невиїзд, у нього значно погіршився стан здоров’я, але жодні звернення (у тому числі президента «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода» Томаса Кента, учасників робочої зустрічі експертів ОБСЄ з питань громадянських свобод в Алмати, українських медійників) й акції не допомогли отримати дозвіл на виїзд журналіста для лікування в Київському інституті нейрохірургії.

Сьомого грудня слідчий ФСБ вручив Миколі Михайловичу в Сімферополі обвинувальний акт. «Слідчий відділ «управління ФСБ по Криму» повідомив мені та адвокатам, що розслідування справи закінчене. Мені вручено обвинувальне звинувачення, в якому, як і раніше, інкримінуються «заклики до порушення територіальної цілісності Росії». Сьогодні ми приступаємо до ознайомлення з матеріалами справи. За вісім місяців роботи слідчі по статті на три сторінки напрацювали шість томів справи! Обвинувачення ще має затвердити прокуратура, а потім справа надійде до суду, який протягом місяця повинен призначити перше слухання», — розповідає Микола Семена «Дню».

ФОТО ЗІ СТОРІНКИ FACEBOOK МИКОЛИ СЕМЕНИ

Російський адвокат, один із захисників Семени Олександр ПОПКОВ коментує «Дню»: «Пред’явлення остаточного звинувачення і взагалі закінчення слідства очікувалося, тому що були закінчені всі експертизи. Ми вважаємо, що питання застосування терміна «територіальної цілісності» щодо Криму в розрізі кримінального переслідування журналіста буде наріжним. Саме тому що він звучить в обвинуваченні та кримінальній статті. Мовляв, Семена закликав до порушення територіальної цілісності Росії. Та наскільки може цей принцип міжнародного права бути застосовний до нинішнього Криму в складі Росії? Ми і наші експерти вважаємо, що з погляду міжнародного, та й російського законодавства його не можна застосовувати, тим більше для засудження людини, журналіста за кримінальною статтею».

Микола Михайлович підтримує думку адвоката: «Я, адвокати й експерти у справі вважаємо, що справами проти журналістів російська влада веде боротьбу, по-перше, з витоком правдивої інформації про стан справ у Криму; по-друге, бореться з інакомисленням. Цілком очевидно, що фактичний бік справи суперечить як міжнародному законодавству, так і внутрішнім російським же законам. У своєму експертному висновку російський політолог, професор Михайло Савва (Михайло Савва нині проживає в Європі через переслідування російською владою, під час експертизи він відповів на запитання: «Чи можуть висловлювання Семени в статті на «Крим. Реалії» сприяти порушенню територіальної цілісності Російської Федерації?» — Ред.), якого до справи залучили адвокати, твердить, що текст статті не може розглядатись як заклик до територіальної цілісності Росії, оскільки сам цей термін не може законно поширюватись Росією на Крим, який їй не належить. Про це свідчить, з одного боку, той факт, що ні Генеральна Асамблея ООН, ні ПА Ради Європи, ні ОБСЄ, ні інші міжнародно-правові інститути не визнали ні законність «референдуму», ні законність приєднання Криму до Росії, а з іншого боку цьому суперечить сама російська правова система.

Так, чинними донині договорами між Україною та Росією, які за своїм правовим статусом є вище, ніж внутрішні російські закони, як документи міжнародного права, кордон між нашими країнами проходить по Керченській протоці, а не по Перекопу. Це ж саме донині твердить Закон Росії «Про кордон РФ». У зв’язку з цим не так сам статус Криму, як дії Росії в Криму ось уже фактично три роки є предметом широкої міжнародної дискусії, в якій беруть участь мільйони учасників. Кремль же хоче за всяку ціну припинити цю дискусію та покарати тих, хто не згоден з його політикою, хоч російські ж закони передбачають право людей на власні переконання. Тому справа, власне, є порушенням цілої низки російського ж законодавства».

«Адвокати уже зверталися до слідства з клопотанням про те, що справа не має складу злочину, а тому вона має бути закрита, — говорить Микола Семена. — Але слідчі постійно відмовляють у цьому, сподіваючись, що суд також слухняно спрацює в тому ж обвинувальному напрямку. У нас стосовно цього немає жодних ілюзій. Однак ми повинні ще раз привернути увагу світової громадськості, правозахисних організацій, представників міжнародного права на той факт, що Кремль останнім часом почав широко використовувати репресивні заходи для виправдання своїх агресивних дій на міжнародній арені, як до своїх громадян, так і до громадян України».

Олександр Попков також констатує: «На жаль, позиція української влади по кримських справах надзвичайно пасивна. Якщо політичними справами українських громадян у Росії в тій чи іншій мірі займаються консули і МЗС, то українськими громадянами в Криму займаються тільки українські правозахисні організації. А це неправильно, я вважаю. Якраз-таки в Криму переслідуваним українцям та кримським татарам потрібна підтримка і від влади України, і від міжнародних місій».

«ДОПОМАГАЄМО ФАХОВИМИ ЮРИСТАМИ...»

Сергій ТОМIЛЕНКО, перший секретар Національної спілки журналістів України (з березня 2014 р. — в.о. голови НСЖУ):

— Громадські організації, медіа-спільнота України можуть допомогти поголосом, особливо міжнародним. Варто показувати абсурдність звинувачень, акцентувати увагу на переслідуваннях за погляди. Офіційна українська влада має звертатися до міжнародних організацій, урядів іноземних країн з проханням про допомогу саме щодо ситуації зі звинуваченням Миколи Семени, взагалі просити сприяння в можливостях захисту українським громадянам, яких переслідує російська влада. Щодо НСЖУ, то ми продовжуємо на всіх міжнародних майданчиках говорити про переслідування нашого колеги Миколи Семени. Завдяки співпраці з певними фондами ми з колегами вирішили питання залучення фахових юристів. Спілка також надає матеріальну допомогу колезі. Але очевидно, що арсенал можливостей прямої дії у всіх нас — обмежений.