«Суспільного ТБ в Україні не буде…»

«Влада (руками Мінфіну) врахувала бюджет Євробачення в бюджет НСТУ на 2017 рік. Себто від 1,2 млрд грн, передбачених законом для розбудови Суспільного мовника в 2017 році, держава відбирає 450 млн грн витрат на Євробачення, 250 млн грн - у вигляді платні за трансляцію, 149 млн грн відбирає видатками і 46 млн грн комунальними платежами забирає місто. Ще 112 млн грн апріорі йдуть на міжнародну діяльність (олімпіади, чемпіонати світу тощо). В залишку — 193 млн грн. Владо, ти серйозно? – зауважив Аласанія у коментарі для ресурсу «МедіаПорт». – На перебудову 32-х застарілих морально, фізично і технічно підприємств? Із нулем на виробництво і середньою зарплатнею в 2 300 грн. З того залишку? І після цього казати країні і світові, що ми будуємо Суспільне?»

Аласанія наголосив, що цей вчинок не є шантажем влади, він є припущенням, що в перехідний період компанію має очолити людина більш компромісна, гнучка, здатна домовлятися і давати раду протилежним інтересам та інтересантам.

«День» зв’язався з генеральним директором Національної телекомпанії України, щоб детальніше розпитати про причину його рішення та ситуацію із Суспільним мовленням взагалі.

 — Зараз найбільша загроза для Суспільного мовлення – це його бюджет, точніше, ті кошти, що закладені на канал у проекті бюджету України на 2017 рік. Поданий Мінфіном проект бюджету до парламенту говорить про те, що вони внесли в кошторис Суспільного мовлення на наступний рік бюджет проведення Євробачення. Уявляєте? Цього нібито ніхто не помітив, але таке рішення насправді — страшенна загроза існування каналу. Я не знаю, хто буде новим директором, але він, прийшовши на посаду, одразу отримає «зв’язані руки». Абсолютно нічого неможливо з таким кошторисом зробити, — зауважив Зураб Аласанія.

 — Кампанія, яка була останнім часом розгорнута проти вас з боку Національної спілки журналістів України, профспілкових організацій та деяких експертів, вплинула на рішення звільнитися?

 — Жодним чином. Так, це був свого роду «підкоп» під мене і ту справу, яку ми почали. Можу сказати, що це була спланована кампанія, але насправді це не мало серйозного характеру. Повірте, абсолютно не ці люди приймають рішення чи мають взагалі якийсь вплив на інформаційну політику в країні. Так, зізнаюсь, це було неприємно… Розумієте, я відчуваю, що в країні зривається реформа створення якісного Суспільного телеканалу, і розуміння цього викликає розпач і зневіру. Взагалі, говорячи про реформи в інших сферах, ми помічаємо, що успіху небагато. Відчувається реванш старих сил. Але ці люди принаймні на мої рішення не впливали.

 — Рішення звільнитися остаточне? Чи, можливо, це сигнал і ви очікуєте на реакцію влади, готовність переглянути бюджет каналу…

 — Тут справа не в персоні, а в інституції. Я не торгуюсь, це точно. Я написав заяву і відправив її далі в потрібні інстанції… Якщо чесно, не думаю, що вони зможуть повернути півмільярдний бюджет, дати його на розвиток Суспільного мовлення. Навіть якщо б вони це зробили, реформуванням каналу має займатися більш комунікабельна, можна сказати, «гнучка» людина. Розумієте, я з людьми, які приймають рішення, взагалі не контактую. Вони політики. Вони такі самі, як і були раніше. Ми ж це прекрасно бачимо… Вони щодня потребують того, що ми не можемо дати.

 — Так званої «інформаційної підтримки»?

 — І в інформаційному плані також. Скажу так, ми точно не танцюємо з владою в парі. Це ж видно з ефірів. Я зараз навіть гадки не маю, хто може очолити нашу структуру, щоб у нього все вийшло… Але я вірю, що наше суспільство не дасть владі поставити на цю відповідальну посаду будь-кого, якусь свою ляльку.

 — Не буде перебільшенням сказати, що ви на канал привели команду – менеджмент, ведучих, журналістів. Після звільнення ці люди залишаться?

 — У нас була годинна розмова на планірці. Я зібрав керівництво, найближчих людей, так би мовити, кістяк. Пояснив своє рішення… Дуже просив їх залишатися працювати. Насправді більшість незадовільно сприйняла моє рішення. Не скажу, що як зраду, адже ці люди прекрасно розуміють природу речей, але точно не зраділи. Зараз ситуація така: у мене на столі заяви на звільнення від двох заступників. Знаю, що упродовж дня напишуть деякі ведучі. Я продовжую роботу, маю ще два тижні, щоб передати справу. Але кожен вирішує за себе.

 — Наостанок, яким, на вашу думку, буде Суспільне мовлення в Україні, якщо фінансування не збільшать?

 — Суспільного не буде взагалі. Я в цьому абсолютний переконаний. Це буде звичайна імітація…