Свобода слова у Єгипті захищена не законами, а лише... переконаннями

Попри всі намагання єгипетського президента Мохамеда Морсі позиціонувати себе як відкритого й демократичного лідера, скандал навколо YouTube став доволі промовистою подією. Днями Адміністративний суд Єгипту заборонив цей відеосервіс на один місяць через розміщення на ньому образливого для ісламського світу фільму «Невинність мусульман». Поштовхом виявилася скарга одного єгиптянина, на думку якого YouTube «загрожує суспільному миру», адже на ньому можна переглянути стрічку американського виробництва. А от керівник органу, який контролює телекомунікації в Єгипті, Абдель Раам аль-Саві вважає, що за такі фільми слід карати не лише відеосервіс, а і його власника — Google, заборонивши доступ до всіх сервісів останнього на території Єгипту.

Правозахисна організація Amnesty International уже оприлюднила заяву про тимчасову заборону YouTube. На переконання правозахисників, «тимчасова заборона YouTube, яку ухвалив Єгипет, — це крок назад на шляху до свободи самовираження».

Шехаб ВАГІФ, координатор проектів регіонального офісу фонду Фрідріха Науманна в Єгипті, каже, що вирок про заборону YouTube на обмежений час «може бути використано як передумови для заборони інших веб-сайтів у майбутньому». «Це сталося після того, як група юристів порушила питання, що YouTube не шанує ісламської релігії. І вони звернулися до суду з цією проблемою після тих подій, які спровокував фільм», — зазначив пан Вагіф.

Нагадаємо, американська стрічка «Невинність мусульман», яка висміює пророка Мохамеда, викликала обурення в арабському світі, яке часом супроводжувалося насиллям. Зокрема, у зв’язку з цим фільмом у Лівії було скоєно напад на посольство США, внаслідок якого було вбито посла та ще декількох людей.

Але Єгипет — не перша мусульманська країна, яка вирішила заблокувати, хоч і частково, YouTube. Раніше це вже зробили Бангладеш, Судан і Пакистан.

Шехаб Вагіф вважає тимчасове блокування цього ресурсу в Єгипті «загрозливим», адже воно може послужити і «майбутнім заборонам, які можуть обмежувати свободу ЗМІ». «Традиційні мас-медіа здобули багато свободи після революції 2011 року, — продовжує фахівець. — Але ці свободи не підкріплені новими законами — лише переконаннями журналістів, що вони не можуть бути притягнутими до суду за свою свободу слова. Наразі судове рішення щодо блокування YouTube ще не набрало чинності. Воно ще на стадії обговорення».

АЛЬТЕРНАТИВНА ТОЧКА ЗОРУ

Тарек ОСМАН, письменник, автор книжки «Єгипет на межі: від Насера до Мубарака»:

— Я не раз писав про те, що єгипетська революція не була «зроблена» завдяки Facebook чи Twitter. Це міф. Коли ж говорити про блокування (YouTube. — Прим. авт.), то це не було рішення «політиків». Це рішення суду, яке ґрунтувалося на основі певного набору правил стосовно релігії.

Що ж до свободи преси в Єгипті, то навіть упродовж декількох останніх років президента Мубарака у ЗМІ спостерігалися значні покращання і, певна річ, їх помітно побільшало за останні два роки. Але треба мати на увазі два пункти: 1) між ісламістським та світським таборами точиться медіа-війна, яка ведеться на телевізійних ток-шоу, в пресі чи інших медіа та яка зводиться зазвичай до контролю, принаймні впливу, на національну риторику; 2) правлячий режим у Єгипті зараз намагається закріпити свій вплив на медіа, що їх контролює держава, особливо газети, які мають найбільші тиражі в країні.