«Системний демократичний хаос»

«Усі ваші лідери дуже подібні — й Тимошенко, й Янукович, і навіть Ющенко. Усі вийшли з минулого. Їхня картинка світу застигла на 1989 році — поділ на Росію й Захід...

Точно можу сказати, що і президент, і прем’єр Росії впевнені, що будуть проблеми (за президентства Віктора Януковича. — Прим. «Дня»). Не знають тільки розміру втрат. От уявіть собі, що Янукович стає президентом і каже: «Чорноморський флот після 2017 року — геть!» Цього не чекають, але бояться...

Український народ, на думку Москви, перебуває на етапі початку своєї ідентифікації. Основний внесок президента Ющенка — це робота над національною ідентичністю. Він випередив час, поспішив, і тому його не зрозуміли. На мою думку, в українських підручниках з історії цей період позначать знаком «плюс»...

Ми своїм коштом нещодавно провели опитування, чи є росіяни й українці одним народом. 55 відсотків росіян відповіли «так». 21 — різними народами, а решта — не знають, що сказати. Але це питання поколінь. Зараз є величезна кількість родичів і друзів, є спільна для цього простору російська мова. От коли друзі вимруть, а мови розійдуться остаточно, тоді ми перестанемо вас так сприймати... У вас і за Кравчука, і за Кучми повзуче розвивалася демократія. А в Росії у 1990-х двічі травмували людей військовими в центрі столиці. Потім — розгін НТВ, ув’язнення «Ходора». Це й є «вибитість». А зараз Росією керує покоління, скалічене цінами на нафту. У вас президент чомусь навіть не призначив собі наступника. Що це таке? Це якось не по-нашому, не по-людськи. Отримав свої п’ять відсотків і йде. Так, є певний хаос, але він системний. Це демократичний хаос. Тут ви нас випереджаєте. Отже, вас востаннє били 1990-го. Але це ще не покоління. У загальній російській свідомості Україну досі вважають частиною Росії, яка випадково відкололася. Навіть найпрогресивніша частина росіян каже, що врешті-решт об’єднаємося з вами. А інші говорять: «На колінах приповзуть або захопимо їх»... Це постімперський синдром. Дуже довго і французи вважали, що алжирці, яким вони нібито дали цивілізацію, повернуться до них у рідну імперію...

Наші країни будуть неминуче розходитися. Усе-таки в України інша історична доля. Росія — надто велика й нединамічна країна, як у політичній системі, так і в економіці. Газ і нафта не замінять нам модернізації. У вас таких ресурсів немає — ви змушені займатися собою. А ми можемо пересидіти на мішках газу. Вас усе це рухає в напрямку Європи, США, бо саме там центри новітніх технологій — їм належать близько 89-ти відсотків світових патентів. Зрештою, перед Євросоюзом колись постане питання: яка різниця між Україною й Болгарією, наприклад? Якщо подивитися на економічні проблеми, то у Греції, Болгарії й України вони за кризи, по суті, однакові...

Тепер український бізнес потрібен Росії, а не навпаки. І Ющенко, зіткнувши наші країни лобами, дав українському бізнесу можливість усвідомити себе бізнесом національним...

Більшість росіян нинішня політична система влаштовує. Багато хто переконаний: саме такий стиль роботи дозволяє витягнути країну з кризи. Путіну та його команді, до якої належить Дмитро Медведєв, — реально довіряють. У Росії немає альтернативи, яку підтримало б населення. Що можна запропонувати росіянам в обмін на те, що вони мають? Більше свободи? Так. Більше стабільності й достатку? Ні. Далі буде таке: ця стійка конструкція влади зміцнюється, потім костеніє, а згодом розсипається. Це нормальний світовий цикл. Тож я вважаю, що така система може призвести до розпаду Росії. Оптимальна для нашої країни конструкція — це несиметрична федерація, з урахуванням особливостей округів».