Таємничий «Острів» Вадима Кастеллі
— Зараз ігрові шоу — чи не найпопулярніший жанр на українському ТБ. Чому, незважаючи на це, ви все ж таки вирішили зняти ще одне?
— За доісторичних часів на нашому телебаченні існувало дві форми ігрових шоу: трансляції з’їздів КПРС та футбол. Потім перше зникло. Москва відчула прогалину і негайно заходилася купувати або, скажімо, позичати імпортні програми типу «Колеса фортуни», охрещеної «Полем чудес», а ми через природну цнотливість та безгрошів’я спробували замінити демонстрації розуму, честі та совісті прямими ефірами з Верховної Ради. Масштаб вийшов не той, не прижилося. Та це ще було нічого, але потім якось знидів і футбол. От тут уже стало кепсько, і вітчизняному телебаченню довелося терміново придумувати інші ігри. Заняття це виявилося зовсім не легким та й не дуже вдячним, адже глядач так і рветься перемкнути свою кабельну кнопку та порівняти наше скромне телешоу з московським, чи точніше, позиченим імпортним. І ніяк не хоче втямити, що природна цнотливість тощо (див. вище) не дозволяє нам розгулятися та показати все, що маємо під одягом, тобто в душі (згадаймо лишень, як рішуче роздягалися сусідські красуні в давньому телестриптизі російського шоумена Фоменка і як шарілися наші дівчата від відчайдушних умовлянь нашого ж Євгена Паперного розстебнути хоча б три гудзики — так відверталися, бідні, що з жалю до них програму довелося закрити).
У результаті окремі мудріші телекомпанії пішли перевіреним шляхом, і тепер на наших каналах можна побачити найцікавіше з усіх можливих шоу, принаймні для чоловіків, — футбол. Італійський, англійський, іспанський... Навіщо ще щось придумувати?
Розуміючи все це, наша творча група (цнотлива та без грошей) одразу вирішила не винаходити ніякого небаченого шоу, а зняти натомість ігровий ток-шоу-серіал. По- нашому, просто розмовну програму, але таку, де кожен грає когось іншого — політика, суддю, прем’єр-міністра, банкіра... Та так грає, що аж чуби тріщать.
— У чому «сіль» вашої програми?
— Плив якось морем великий корабель. Плив собі, плив — і раптом потонув... Але люди не розгубилися і випливли. Бачать: острів недалеко лежить. Попливли вони до нього — і врятувалися! А потім сіли та задумалися: як тепер жити? Що робити?
Так починається ток-шоу-серіал «Наш Острів». Острів знайшовся недалеко від Оболоні під Києвом, за формою він дещо нагадує Україну, хіба що з пальмами, бананами та кокосами. Тут і поселилися наші «жертви аварії», що протягом 12 передач обговорюють, як їм влаштувати життя — фактично, як з нуля побудувати нове, ідеальне суспільство.
Для кого ця програма? Якщо вам не байдуже, у якій країні ви живете, що робиться навколо, якщо ви хотіли б щось змінити — «Наш Острів» для вас. Уявіть, що вам надали б можливість самому стати міністром, або членом парламенту, чи навіть президентом і почати все спочатку. Ну хіба б ви повторили всі ті помилки, що не дають нам жити заможно? Безумовно, ви все б зробили інакше і перетворили б свою країну на найщасливішу у світі! Саме це і роблять на Острові учасники програми.
— До речі, хто вони?
— Їх 36 — несхожих за віком (від студентів до пенсіонерів), фахом (від поета до охоронця) та поглядами (від анархістів до монархістів). Усім їм довелося пройти декілька складних відбіркових турів, щоб серед багатьох претендентів вибороти право стати островитянами. Усі вони хочуть одного: зробити Острів найкращим на всіх морях та океанах. Та чомусь у цьому процесі вони сваряться, лаються, мало не б’ються... А ще — знаходять та ділять золото, обирають собі уряд, закохуються, судять злочинців, відбивають напад злющих туземців...
Усе це глядачі побачать в телесеріалі «Наш Острів». Побачать вони і відомих політичних та громадських діячів, що також уважно стежили за розвитком острівних подій та коментували їх. Глядачі й самі можуть взяти в програмі участь, адже в кожній з 12 серій їм ставляться запитання, на які вони протягом тижня можуть відповісти. За найцікавіші відповіді (які не обов’язково мають співпадати з рішеннями більшості) глядачам вручатимуться призи!
Ще раз хочу звернути увагу: призи дістануться глядачам програми, а не учасникам. Єдиною нагородою жіночій половині Острова були підбадьорливі погляди бородатого Робінзона (ведучого ток- шоу), а його чарівна подруга-дикунка П’ятниця неабияк надихала чоловіків. Можливо, саме тому, що переможцям не було обіцяно ніяких квартир чи джипів, ніхто з них не прагнув сісти за скло або стати останнім героєм. Ніхто нікого не виганяв, не продавав, не віддавав акулам. А якщо хто і кидав в кого зопалу кокосом, то виключно через розбіжності в поглядах. Бо погляди свої островитяни відстоювали щосили. Як казав один з учасників програми, Денис, що ні вдень ні вночі не знімав зі свої майки комсомольського значка, «Я, как и вся прогресивная молодёжь, считаю...» А інший островитянин, Василь з далекого міста Обухова, так прямо і заявляв: «Відступати нема куди, позаду — Обухів».
— Судячи з вищесказаного, у глядачів програми можуть виникнути ті чи інші аналогії з реальним, зокрема політичним, життям країни. Які саме, як ви вважаєте?
— Як пишуть у передмовах до іноземних книжок, будь-яка подібність героїв до живих чи мертвих реальних осіб є випадковою. Учасники нашого експерименту кинули всі свої буденні справи та віддалися героїчному трьохмісячному життю на Острові саме заради того, щоб побудувати там щось зовсім не таке, як маємо тут. Адже коли бачиш помилки, зробленi іншими, навіщо їх повторювати? От дивіться самі: за час перебування на Острові його мешканцям удалося проголосити незалежність від сусіднього материка, поділити землю на величезне спільне (колгоспне) поле та купу приватних (присадибних) ділянок, заснувати безліч партій, вибрати Парламент та почати збирати компромат на його членів, засудити декількох невинних людей, розпустити армію і навіть звинуватити прем’єр-міністра у шахрайстві. Тобто якщо хтось і бачить якісь «аналогії», той явно нам не друг і прагне зіпсувати наш славний імідж. А як ще додати, що жінок на Острові менше, ніж чоловіків, Головного прокурора звуть Гюрза, а президента немає взагалі — ну просто нічого схожого на українські будні.
— Чи буде у вашого проекту продовження?
— Буде. Нещодавно наша творча група отримала пропозицію від Міжнародного фонду ім. Томаса Мора надати нам в оренду цілих п’ять островів в одному з південних морів. Ідея нового проекту полягає в тому, щоб заселити кожний острів представниками однієї політичної сили (тобто загалом п’яти різних сил) і влаштувати між ними змагання: хто швидше побудує ідеальне суспільство? Невдовзі ми починаємо вести переговори з провідними партіями та блоками. Ми також відбиратимемо претендентів індивідуально як з-проміж перевірених бійців, учасників теперішньої програми (усі вони висловили бажання вирушити на південь), так і серед глядачів телесеріалу, що надсилатимуть нам найкращі листи. Тож потенційно ми можемо сказати кожному з вас: «До зустрічі на Нашому Острові!»
