Україна — між Вірменією та Азербайджаном

В українському медіасередовищі представили новий проект — «Моніторинг свободи медіа країн Східного партнерства», який здійснюється за підтримки Європейського Союзу. Проект охоплює шість країн: Україну, Грузію, Вірменію, Азейбарджан, Білорусію та Молдову. Україна у цьому списку свободи слова і діяльності для журналістів лише четверта.

Проект заявлений як щоквартальний і буде існувати два роки. Перший «пілотний» моніторинг у Києві оприлюднила Міжнародна ГО «Інтерньюз-Україна», яка представляє українську сторону у цій ініціативі. За даними дослідження, проведеного з 22 по 25 червня цього року, шість країн розташувалися у наступному порядку: найближчою до європейських стандартів свободи ЗМІ є Грузія, а за нею — Молдова, яка, як і наша країна, стоїть на черзі підписання Угоди про асоціацію з ЄС; третє місце посіла Вірменія, обігнавши таким чином Україну, яка знаходиться лише на четвертій сходинці рейтингу. Країнами із найбільшими проблемами у сфері безперешкодного функціонування медій стали Азейбарджан і Білорусія.

Індекс свободи слова для країн Східного партнерства складали 60 експертів, по десять — на кожну країну. Це місцеві журналісти, правозахисники, юристи, соціологи, громадські діячі, які не є членами яких-небудь політичних організацій і не представлені у державних органах влади. Обов’язковою умовою для експертів був досвід роботи у своїй області не менше 5-ти років. Їхні імена на представленні результатів дослідження не розголошували, щоб уберегти від різноманітних форм тиску. Як зізнались організатори, вони не мають сумнівів у незаангажованості опитаних, проте президент Єреванського прес-клубу Борис Навасардян висловив припущення щодо можливості неточностей в оцінках.

— Ми не зовсім впевнені, що з самого початку взяли ідеальну методологію, — висловлюється пан Борис. — У нас ще є час, ми будемо її вдосконалювати. Перша і очевидна проблема цього дослідження — позитивні чи негативні останні події, які відбувалися у країні, можуть впливати на оцінку. У деяких країнах про хороші часи уже давно забули, а у інших важкий період щойно пройшов, і експерти на хвилі оптимізму готові поставити на один бал більше. Наше завдання на перспективу — сумістити багаж знань із пройденого етапу із статичною картинкою.

Що ж до самої методології оцінки, то експерти оцінювали свободу слова у країнах за чотирма блоками — «Політика», тобто які є законодавчі ініціативи, що дозволяють або забороняють вільно розвиватися ЗМІ, «Практика» — як ці ініціативи реалізуються, а також наскільки монополізованим є медіасеердовище і які форми утисків воно витримує, «Телебачення і радіомовлення» та «Інтернет». Жодна країна у цих блоках не набрала максимальної кількості балів. Що ж до результатів України, то ми набрали лише половину з можливих.

Окрім рейтингу, експерти також давали кожній країні рекомендації. Наприклад, Україні порадили звернути увагу на питання громадського телебачення та роздержавлення понад 700 комунальних ЗМІ, які щорічно «з’їдають» більше 100 мільйонів гривень із держбюджету, а також оновити у законодавстві поняття «журналіст», щоб убезпечити роботу онлайн-медійників, і прирівняти напади на журналістів до нападів на працівників правоохоронних органів.

Як стало зрозуміло зі слів програмного директора МГО «Інтерньюз-Україна» Андрія Кулакова, у рамках проекту кожні три місяці публікуватимуться огляди свободи медіа, проте самим ЗМІ експерти «Моніторингу свободи…» нічим, окрім рекомендацій, допомогти не можуть.