Українці все більше захоплюються супутниковим і кабельним ТБ

Кількість українських домогосподарств, що приймають телевізійний сигнал за допомогою супутникової тарілки, торік виросла на 23,5%, або на 550 тисяч абонентів. Більше того, в найближчому майбутньому ще 2,5 мільйона українців планують придбати супутникові антени. Це при тому, що ще на кінець 2009 року супутниковим телебаченням в Україні користувалися майже стільки ж — 2,9 мільйона домогосподарств.

Такі дані, ѓрунтуючись на своєму дослідженні «Satellite Monitor», нещодавно оприлюднила найбільша система безпосереднього супутникового мовлення (DTH) в Європі та Україні — компанія «SES ASTRA». За даними оператора, також спостерігається приріст абонентів кабельного телебачення і DSL, а ось популярність ефірного наземного телебачення падає.

«Бум супутникового телебачення в Україні забезпечив нам сильні позиції на одному з найбільш швидкорослих ТБ-ринків, — зауважив комерційний директор «SES ASTRA» Олександр Одендайк. — Наше дослідження показало, що близько 2,5 мільйона українців планують придбати супутникову антену в найближчому майбутньому. Це свідчить про те, що українські телеглядачі оцінили можливості супутникового телебачення...»

Але, щоб задовольнити потреби українців в якісному телебаченні нового покоління, одного бажання замало. В першу чергу ринок потребує чималої кількості нових фахівців, які, власне, і «оцифровуватимуть» Україну. Як через супутник або кабель, так і через ефірне мовлення... Нагадаємо, що до 2015 року, згідно з міжнародною угодою «Женева-2006», аналогове ефірне телебачення має бути відключене у всіх країнах Європи, Азії та Африки не пізніше 17 червня 2015 року. І наша країна зобов’язалася «покінчити» з аналоговим ефірним телебаченням на користь цифрового ефірного. Поки що цей процес, за різними оцінками, рухається не дуже гладко. Проте мета залишається тією самою — встигнути до 2015 року. А на сьогодні самостійно зловити ефірну «цифру» в тестовому режимі, за даними Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України, громадяни можуть у зонах Одеської, Київської та Житомирської областей.

Задля успішної ефірної цифровізації усієї України і в заявлений термін підготувати якісних фахівців для цифрової телевізійної індустрії днями пообіцяли в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» (КПІ). Радіотехнічний факультет цього вишу презентував навчальну лабораторію цифрового телебачення. Її створення було ініційоване членом правління Міжнародної асоціації з питань цифрового ефірного телебачення Іваном Омелянюком і деканом радіотехнічного факультету КПІ Олександром Рибіним.

Створена лабораторія за сприяння науково-виробничого підприємства «Квант-ефір» готуватиме, як обіцяють ініціатори проекту, фахівців із цифрового телебачення, які, окрім ѓрунтовних теоретичних знань, отриманих під час навчання на радіотехнічному факультеті, володітимуть практичними навичками. Адже студенти в лабораторії працюватимуть на спеціалізованому обладнанні, що використовується під час експлуатації пристроїв цифрового телерадіосигналу.

Олександр Рибін у коментарі «Дню» підкреслив, що працюватимуть у новій лабораторії абсолютно всі студенти бакалаврату радіотехнічного факультету НТУУ «КПІ» та магістранти певної спеціальності. Тож випускники будуть підкованіші в практиці та зможуть швидко влитися в роботу з цифровим сигналом телерадіомовлення. Проте цей проект дався непросто, зазначає Рибін. «Криза, що нині вкоренилася в Україні, накладає свій відбиток і на нас, — каже він. — Нам не вистачає сучасної техніки, аби випускати наших студентів справжніми фахівцями, підкованими не лише теоретично, а й практично. Дещо з обладнання ми робимо самі, але складні системи потребують великого індустріального виробництва, тому сконструювати їх самостійно ми не можемо, а щоб купити — грошей немає, коштують вони дуже дорого. Тому надані нам безкоштовно обладнання та програмне забезпечення вартістю близько 20 тисяч євро від НВП «Квант-ефір» допоможе нам показати, як працює «теорія». До того ж ринок зараз дуже потребує кваліфікованої робочої сили. Саме такими ми прагнемо готувати наших випускників».

Але якщо Україна так старанно готується до ефірної цифровізації, можливо, є економічний резон почекати з придбанням супутникових антен або проводкою кабелю? І громадяни менше грошей витратять, і ефірне ТБ, не встигнувши з’явитися, не залишиться малозатребуваним... Як вважає Іван Омелянюк, хоч Україна і відстає за графіками впровадження «цифри», проте квапитися з придбанням тарілок і кабелю поки що не варто. За його словами, якість і можливості ефірного цифрового телебачення значно перевищуватимуть багато сьогоднішніх пропозицій на ринку, до того ж, безкоштовно. Але, разом із тим, точно спрогнозувати, коли «цифра» стане доступною по всій території України, експерту складно. «Якщо брати експертні оцінки терміну впровадження цифрового ТБ, то ми вже не вкладаємося в графіки. Дуже смілива думка, що за 2,5 року можна «оцифрувати» 60% територій України», — зазначає Омелянюк.

Деякі дані дослідження по Україні (за станом на кінець 2009 року):