«Веселі та кмітливі» у світовій політиці

Тепер ми бачимо (хто раніше не бачив і не  здогадувався), що буває, коли політику держави перетворюють на «КВК» — «клуб веселих і кмітливих». Вони не знають, що таке відповідальність, яку їм доведеться нести.

Утім, нічого нового. Усе абсолютно прогнозовано й очікувано. Що відбувається нині, можна було передбачати ще в той момент, коли  нинішній начальник Банкової вперше заявив про свої президентські амбіції. Путін грає із Зеленським, як кішка з мишкою, виставляючи дедалі нові  вимоги. Хочеш зустрічі в Нормандському форматі? А ти спочатку підпиши «формулу Штайнмайєра». Підписав? А тепер розведи війська на Донбасі (тобто відведи українські війська з української ж землі, при тому, що протилежна сторона своїх військ не відводить). Але й це ще не гарантія. Завтра у Путіна з’являться нові капризи.

Він бачить перед собою слабкого, некомпетентного й переляканого діяча. Чом би цим не скористатися? Якщо перед тобою людина, яка продає стратегічні речі за «намиста» (як у XVII столітті індіанці продали голландським колонізаторам острів Мангеттен). І заради чого Україну заганяють у кут «веселі та кмітливі» з Банкової? Заради можливості Зеленському покрасуватися на Нормандській зустрічі, яка нічого нашій країні не дасть, окрім неприємностей і збитків. Віталій Портников висловився чітко й однозначно: «Підписання «формули Штайнмайєра — це капітуляція команди Зеленського». Так от, нехай це й залишиться особистою капітуляцією Зеленського, Кучми й інших. Український народ, незважаючи на кинуту проти нього колосальну машину обману, згоди на капітуляцію не давав.

Які можуть бути вибори під пістолетом Путіна? До речі, на телеканалі «Еспресо» лунали вимоги оприлюднити переговори Зеленського з Путіним. Ми ж орієнтуємося на західну демократію, а в еталонній країні західної демократії США оприлюднили переговори лідера Америки з лідером України, а тепер лунають голоси про те, щоб розкрити й зміст спілкування Трампа з Путіним.

Тут у нас і у наших зарубіжних партнерів носяться з маревною ідеєю виборів на окупованих територіях. Але навіть якщо Росія виведе свої збройні формування з ОРДЛО (що абсолютно нереально), люди РФ (ДНР/ЛНР), які там живуть і пережили терор, ще довго боятимуться, не маючи впевненості у своїй безпеці.

Чому Захід тисне на Зеленського? А тому, що він демонструє готовність до капітуляції. Якби він демонстрував непохитну готовність до опору, ставлення до нього було б іншим. І непристойних пропозицій йому б не робили. Сумнівна поведінка глави України вже розвалила міжнародну антипутінську коаліцію.

Волаюча некомпетентність робить його заручником радників і експертів, серед яких є різні люди з різних центрів впливу. Отже, є й успішні спроби маніпулювання першою особою. Як сказав екс-нардеп Ігор Мірошніченко: «Усе, що відбувається з нашим Президентом, відбувається не в його голові, а в нього за спиною».

Зрозуміло, чому влада не пояснює українцям, що несе їм капітуляція. Усім і кожному. Адже за капітуляцією прийде тяжкий фінансовий тягар дорогого відновлення ОРДЛО, зруйнованих Російською Федерацією. Поки Україна не капітулювала, цей тягар маячить перед Росією, а в разі  згоди на капітуляцію все ляже на Україну, на кишеню кожного українця.

На «Еспресо» показали  фрагмент інтерв’ю російського пропагандиста Скабеєвої, яке вона взяла у ватажка ДНР Пушиліна. Скабеєва запитала Пушиліна: «Що має зробити Україна, щоб вас задовольнити?» Відповідь: «Україна повинна капітулювати, й повністю».

Незважаючи на недорікуватість шефа ДНР, суть зрозуміла. Ось саме капітуляція зараз і відбувається. І не лише формально-юридична. Йде однобічний відхід української армії, відступ за наказом Зеленського. А там, де наші відходять, накопичуються російські війська вторгнення. У будь-який момент, коли Кремль визнає за потрібне, буде завдано удару, в результаті якого Україна втратить Лисичанськ, Сєверодонецьк, Рубіжне й Маріуполь. Банкова готова буде за це відповісти?

Нардеп Богдан Яременко спробував незграбно підтримати владу, до якої сам тепер входить, закликаючи вірити не російським ЗМІ, а Президентові України. Але ж часто-густо українські керівники в першу чергу дають інформацію російським та іншим іноземним журналістам, а вже в останню чергу українським. Якщо взагалі дають.

То хто вам доктор, панове?

Андрій Богдан (від імені Зеленського) постійно демонструє презирство до українських журналістів, що не заважає цьому тандему охоче спілкуватися з російськими. Наприклад, Президент України на сесії Генеральної асамблеї ООН змістовно спілкувався з чоловіком російського пропагандиста Скабеєвої Євгенієм Поповим.

І навіть прес-секретар Зеленського Юлія Мендель руками не відштовхувала Попова від Президента, як українця Сергія Андрушка. Поки отримуємо перші гіркі  плоди «геніального вибору» нашого мудрого на всю голову електорату 2019 року. Вражаюче, але факт — Порошенко викликав у них більшу ненависть, ніж Путін. А в 1918—1921 рр. Центральна Рада, Скоропадський і Петлюра викликали у їхніх предків більше ненависті, ніж російські більшовики. Одвічна українська схильність ненавидіти своїх більше, ніж чужих?

На «Українському радіо» журналісти Богдан Буткевич і Наталія Соколенко повідали про те, що Володимир Зеленський не з’явився на День пам’яті жертв Бабиного Яру в цьому скорботному місці. Усі інші президенти з’являлися.

Але обрали Зеленського, й він не прийшов. Банкова намагалася викручуватися, мовляв, Президент був, але не публічно, а інкогніто, не привертаючи уваги. Непублічно може туди в такий день приходити громадянин України Зеленський, а Президент України Зеленський має там бути саме публічно, за встановленим ритуалом, що склався протягом багатьох років, оскільки виступає не від свого імені, а від імені держави Україна. Буткевич вважає, що Президента підвела його прес-секретар Юлія Мендель, яка має координувати подібні акції свого шефа. Утім, і сам Зеленський міг би про таку подію пам’ятати. Надто вона значна, трагічно вписана в історію людства.