Від нашого ефіру пахне... зефіром
Хто не встиг, той запізнився. 1 вересня збіг термін подачі заявок до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на отримання ліцензії. Цього року, як зазначив на прес-конференції у середу голова Нацради Віталій Шевченко, на розгляд надійшло значно менше заяв, ніж у минулі — «ажіотажні» — роки. Він це пояснює тим, що умови конкурсу та критерії оцінки мовника-претендента змінились, а сам конкурс став прозорішим. Здавалося б, що від цього, навпаки, бажаючих прийняти участь у справедливому конкурсі повинно було б бути значно більше. «Вони збагнули, що не варто займатися формальною участю в конкурсах, чудово усвідомлюючи, що не зможуть його виграти», — зазначив пан Шевченко.
Тим часом Національна рада працює із діючими телерадіокомпаніями. Уже найближчим часом проводитиметься моніторинг телекомпаній, які підписали з Нацрадою Меморандум про співпрацю з тим, щоби вияснити, як виконуються умови угоди. А от радіостанції уже піддалися першому — «маячковому» — моніторингу. Для початку перевіряли лише тих мовників, які мають мережі. Цього року дещо відійшли від звичної практики моніторингу радіопрограм, залучивши до Київського моніторингового центру також представників Національної ради в регіонах. Слухали 16 радіостанцій кожного дня в різний час, тим самим отримуючи середній зріз по добі. «Ми з’ясовували, як радіостанції намагаються виконувати норми законодавства», — зазначив член Нацради Ігор Курус. Параметри прості: програми державною мовою (норма закону), порушення в галузі рекламного законодавства, наявність в ефірі вітчизняного пісенного матеріалу. Останній критерій — найважливіший. Варто пригадати, що Нацраді часто закидали придушення чужої естради. «Але на нашу думку вітчизняний пісенний матеріал будь-якою мовою нічим не гірший», — продовжує відстоювати позиції пан Курус.
Так, в ході моніторингу одні з кращих показників за всіма трьома параметрами виявили лише в одеського «Раді.О». За другий тиждень моніторингу «Раді.О» слухали 840 хвилин. Державною мовою програми вели 177 хвилин (36,9% від усього обсягу прослуханого). За час моніторингу, «Раді.О» «прокрутило» 189 хвилин пісень вітчизняних виконавців. Рекламувало одеське радіо без порушень — державною мовою. Гарні тенденції також показала запорізька ТРК «Європа-плюс». Її моніторили так само довго, як і одеське радіо. За результатами другого тижня виявили, що ТРК «Європа-плюс» — майже україномовна. Обсяг програм, ведених державною мовою — 78,6% від всього прослуханого. Але з українськими піснями — сутужно — недотягнули і до години. Зате реклама подавалась державною мовою, щоправда її було більше за український пісенний матеріал — 70 хвилин. Найкращі показники — в Тернополі. Радіо НБМ веде програми державною мовою на 99,8% і має 199 хвилин пісень українською з 840 хвилин прослуханого. Зате є порушення в рекламі. «Гала- радіо» за всіма параметрами пасе задніх. Два тижні показують, що вони не змінюють ситуацію на краще. Відтак, на підставі цього моніторингу Нацрадою прийнято рішення про те, що компанії, які мають найгірші показники, будуть перевірені документально. І, якщо знайдуться порушення, до них застосують санкції починаючи від попередження і призупинення дії ліцензії до позову в суд про скасування дії ліцензії. Адже, коли компанії подавали заяви на конкурс, вони обіцяли усіляко сприяти розвитку українського виконання, піднімати культуру суспільства, а невиконання цих зобов’язань означає, що вони фактично обманули Нацраду. Зате як бути з тими радіостанціями, де українські пісні просто не підходять під стиль мовлення? Наприклад, там «крутять» лише зарубіжну музику чи лише російський шансон тощо. А такі радіостанції, як показує практика, найбільш запитані в народі. Тим паче, що вітчизняного пісенного матеріалу, як відомо, не так уже й багато. Члени Нацради буквально закликають пошукати по закутках. За що й узялися претенденти на радіочастоти напередодні конкурсу... Адже 50% українських пісень у ефірі — запорука виграшу в нинішньому конкурсі Нацради.
