Влад РЯШИН: «ТБ може примусити затанцювати. І так — у десятках країн»
Однією з найпопулярніших продакшн-студій в Україні на сьогодні є «Стар Медіа» на чолі з Владом Ряшиним. Вона не лише створює власний продукт, успішні проекти телеканалу «1+1», але і реалізовує у вітчизняному медіа-просторі зарубіжні проекти. До речі, саме завдяки інтуїції та вмінню зрозуміти настрій суспільства, продукти цієї компанії мають величезний успіх. Прикладом є популярний проект «Танці з зірками». З Владом Ряшиним «День» поговорив про естетичний і, коли хочете, виховний бік розважального шоу.
— Телебачення — найбільш доступний для глядача так званий популяризатор. І те, що збільшився потік бажаючих навчитися танцювати, що підтверджують професіонали, свідчить про бажання долучитися до мистецтва танцю. Сам по собі цей факт уже позитивний. Те ж саме, я вважаю, відбудеться після появи в ефірі української версії «Танців на льоду». Сьогодні катки Києва заповнені практично вщент. А з появою в ефірі нашого нового проекту «Танці на льоду», скоро, гадаю, будуватимуть нову чергу катків і не лише в Києві, але і в інших містах. Пам’ятаєте моду на великий теніс, яка виникла в Радянському Союзі та Росії наприкінці 80-х — початку 90-х років, коли політики пішли нарешті на корти? Коли Єльцин грав. Тоді це було дуже модно. Люди віддавали своїх дітей у тенісні школи. Через певний час це принесло результати, сьогодні своєю грою вражають Анастасія Мишкіна, Дементьєва, Шарапова та багато інших зірок, які з’явилися саме тоді. На тій хвилі. Я вважаю, що результатом цієї хвилі, яку спричинили в цьому випадку проекти «Танці з зірками» і «Танці на льоду», буде величезна популярність танців і фігурного катання як спорту. Це вже й зараз зрозуміло, а видно, на мою думку, стане згодом, коли з’являться нові наші зірки у цих жанрах. Крім того, ми не лише запалюємо нові зірки — дітвору, яка дивиться ці програми і яка переймається бажанням навчитися танцювати, ми до того ж даємо можливість дорослим людям інакше поглянути на власне життя і по іншому почати його якось планувати, включивши у свій розклад заняття, які корисні й з культурного, і з духовного, і з фізичного погляду.
— Ви знайомі з досвідом інших країн у подібних соціальних виявах ентертейнменту? Та ж сама Британія. Чи відбувся в них якийсь вибух після танців? Або що-небудь на кшталт цього.
— Так. Насправді, перший інтерес до танців — однаковий. Тобто такий сплеск до цього виду певною мірою присутній усюди. Розміри цього сплеску скрізь індивідуальні.
— Чи можливо реалізувати в Україні вже досить популярний проект «Цирк із зірками» і чи матиме він успіх у нас?
— Що стосується проекту «Зірки під куполом цирку», це вже більш професійний вид діяльності, і мені здається, що він не матиме настільки широкого і потужного резонансу, як, наприклад, «Танці на паркеті» і «Танці на льоду». Оскільки так чи інакше кожен танцює в житті, й неодноразово, на святах, вечірках... Оскільки кожна людина середнього віку також неодноразово у своєму житті стояла на ковзанах. Це близьке. Що стосується таких більш важкодоступних речей, як циркові трюки, це цікаво. З погляду ентертейнменту, подолання, що демонструватимуть селебріті, які беруть участь у проекті. Але такого поголовного руху, гадаю, це не спричинить.
— А чи всі закордонні проекти можливо адаптувати для вітчизняного глядача?
— Я вам інакше скажу. Насправді їх одиниці. Лише деякі проекти стають успішними настільки, щоб бути популярними одразу в десятках країн. Дійсно, лише деякі.
— Яка тоді формула успіху?
— Насправді крім самої ідеї дуже важлива потужна система дистрибуції та промоушену власного продукту. В Україні є ціла низка дуже гарних проектів, які могли б зацікавити глядача за кордоном, які можна реалізувати як формати. Потрібно цим спеціально займатися і необхідні гроші. Але коли індустрія і компанія займаються промоушеном пакету пропозицій на територію всього світу, і це їхня професійна діяльність — у цьому є сенс. Ми цим особливо не займалися. Але такі формати є. Зокрема, в Росії був інтерес до «Шансу». Багато європейських компаній оцінили ті або інші українські ідеї як цікаві, але цим потрібно займатися, а в Україні цей вид діяльності не розвинений. Нiчого страшного, це згодом прийде.